У приміщенні волонтерського центру «Ми тут» робота не зупиняється майже весь день. За столами ріжуть матеріал для маскувальних сіток, шиють адаптивну білизну та готують чергові замовлення для військових. Сьогодні до роботи центру залучені понад 100 волонтерів у Сумах і ще близько 300 людей допомагають удома. А починалося все навесні 2022 року з кількох небайдужих сум’ян та столу, зробленого зі старих дверей.
Стіл із дверей і перші волонтери
Благодійний фонд «Ми тут» Північний форпост» з'явився у перші місяці повномасштабної війни. Його засновниця Лариса Гніденко згадує: тоді багато сум’ян допомагали військовим самостійно — возили їжу на блокпости, збирали необхідні речі, долучалися до оборони міста. Та виникла потреба об'єднати ці зусилля.
«Коли розпочалася війна, я бачила, як наші сум'яни розвозили їжу по блокпостах та робили коктейлі. Але здебільшого кожен діяв окремо. Тому вирішила об'єднати всіх, кому небайдужа доля військових», — розповідає Лариса Гніденко.
Приміщення для роботи вдалося знайти швидко — одну з кімнат безкоштовно надала міська організація. Втім, усередині майже нічого не було.
Перший робочий стіл волонтери зробили власноруч. Працівники майстерні пральних машин віддали два каркаси від старої техніки, а замість стільниці використали старі двері.
Тоді ж постало питання назви майбутнього центру.
Давайте просто напишемо на дверях «Ми тут»
Назва, яка сьогодні добре відома багатьом військовим, народилася випадково.
«Одна з волонтерок запропонувала написати на дверях великими літерами "Ми тут". Щоб люди побачили та швидко нас знаходили. Так ця назва і залишилася», — згадує Лариса Гніденко.
Після появи напису почали приходити нові люди. Хтось приносив ножиці, хтось — тканину, теплі речі чи інші матеріали для роботи. Невелика група поступово перетворювалася на волонтерську спільноту.
Спочатку тут виготовляли маскувальні сітки з підручних матеріалів. Згодом перейшли на спанбонд — матеріал, який не намокає під дощем і не підтримує горіння. У 2022 році організація також зареєструвала благодійний фонд, що дало можливість отримувати допомогу від іноземних донорів.
Замовлення, яке стало пам’яттю
Серед багатьох історій, які пережили волонтери за роки роботи, одна досі залишається для Лариси Гніденко особливо болючою.
Одне з перших замовлень надійшло від командира підрозділу, який обороняв Сумщину. Військові потребували кікімор — індивідуального маскування для бійців.
Волонтери виконали замовлення і повідомили командиру, що все готово.
«Він сказав, що особисто приїде та забере кікімори. Але наступного дня телефон уже не відповідав», — згадує керівниця фонду.
Згодом волонтери дізналися від бійців підрозділу, що командир загинув.
«Це була перша втрата військового, з яким ми контактували. Його номер досі збережений у моїй телефонній книзі», — говорить Лариса Гніденко.
Понад 400 людей допомоги щодня
Сьогодні центр значно відрізняється від того, яким був у 2022 році.
Щодня тут працюють понад 100 волонтерів. Вони плетуть маскувальні та антидронові сітки, виготовляють кікімори, шиють матраци, подушки, ковдри, балаклави, робочі рукавиці та адаптивну білизну для поранених військових.
Ще близько 300 людей допомагають удома — шиють речі та готують їжу для військових.
«Коли я бачу очі наших хлопців, які приїздять по сітки, мені хочеться допомагати ще більше. Вони захищають нас, а ми намагаємося підтримати їх тут», — говорить волонтерка Валентина Брагінська.
Для багатьох волонтерство давно стало частиною щоденного життя.
«Я працюю тут із 2022 року майже щодня. Мій син зараз служить у війську. Чоловік допомагає привозити матеріали, а я плету сітки. Кожен робить те, що може», — розповідає волонтерка Лідія Ткаченко.
Роботи вистачить кожному
Нині волонтери продовжують збирати необхідні речі для військових та пацієнтів лікарень. Серед актуальних потреб — перев’язувальні матеріали, знеболювальні та кровоспинні засоби, чоловічий спортивний одяг і взуття для військових, які проходять лікування.
Втім, головною потребою залишаються люди.
Напис «Ми тут», який чотири роки тому з'явився на дверях невеликої кімнати, досі залишається актуальним. Тепер він означає не лише назву волонтерського центру, а й готовність сотень сум'ян щодня знаходити час і сили для допомоги тим, хто сьогодні боронить країну.
