Сегодня, 23 января, на местном сайте электронных петиций начался сбор подписей под петицией о создании в городе кладбища для домашних питомцев.
Сегодня, 23 января, на местном сайте электронных петиций начался сбор подписей под петицией о создании в городе кладбища для домашних питомцев.
Автор петиции Наталья Винниченко пишет: «У Стівена Кінга є роман, що він сам не раз називав найстрашнішим з усього, що написав, – «Кладовище домашніх тварин». Думаю, власники домашніх тварин в м. Суми можуть скласти «королю жахів» непогану конкуренцію, тому що можуть написати свої історії , від яких не менш крижаніє душа . Тільки не про кладовище для тварин, а про його відсутність. Вони можуть розповісти історії про те, як до болю від втрати улюбленого вихованця додається мерзенне відчуття розгубленості від того, що не знаєш, що робити і де ховати істоту, яка стала рідною. У парках? На газонах? Або везти за місто? А якщо немає машини? Викликати таксі? Але навряд чи водії зрадіють такому «багажу».
Майже кожен з тих, хто втрачав домашню тварину, знає, яке це – бродити вночі (бо вдень поховати його взагалі неможливо) по місту, притискаючи до серця ще недавно живу істоту, і при цьому шукати місце, де вона може знайти останній притулок. А потім, озираючись, копати могилу, тому що по суті це – не зовсім правильно, хоча сказати, що це незаконно – не можна. Бо ніякого закону з цього приводу немає. Як немає і кладовища домашніх тварин. І взагалі, таке відчуття, що саме його існування в нашому місті – під великим питанням.
Власники тварин розповідають свої історії, одна неприємніша за іншу . Одні розповідали, як ховали тварин під покровом ночі в прилеглих парках, дворах житлових будинків або навіть на територіях шкіл чи дитсадків. Інші говорили про те, як доводилося виїжджати за межі міста, щоб знайти пустельне місце, щоб свідки не «добивали» питаннями. Треті повідомляли, що в якості місця для поховання вибрали звичайне кладовище, де поховані їхні родичі. «Ми все це робили від безвиходу. Так, розуміємо, що ховати тварина на території двору, де можуть грати діти, це не зовсім правильно. Але що ж нам було робити?! Не в сміття викидати труп тварини! Спеціальної території немає, а виїхати за місто не у всіх є можливість»
У всьому світі, щоб уникнути поширення інфекцій і для більш економного використання виділених під кладовища земель тварин кремують. Хочу сказати, що в світі існує подібна практика, винаходити велосипед не доведеться.
Хотілося б, щоб і наша місцева влада задумалася про цю проблему. А підприємці - я впевнена - підключаться. Тим більше що це – як раз в рамках закону. Адже в якомусь сенсі духовне здоров'я нації визначається, в тому числі, і гуманним ставленням до братів наших менших. А робити вигляд, що їх не існує – вища ступінь лицемірства і цинізму».
Чтобы петиция попала на рассмотрение к местным властям, ее должны поддержать минимум 250 сумчан. Для сбора подписей остались 90 дней.
Ознакомиться с петицией и подписать можно здесь.
Анна Гора
