"З Хрещенням Господнім!": як у Сумах відсвяткували Водохреща

Свято Хрещення Господнього українці звикли відзначати 19 січня. Цей день також має назву Йордан: на честь річки, у якій Іван Предтеча колись хрестив Ісуса. Саме тому на свято Водохреща усім охочим дають можливість пірнути в ополонку та омитися в крижаній воді. Як святкували цей день у місті Суми – далі в матеріалі. 

Центральна вулиця Сум – Соборна. Сьогодні, попри мороз, що доходив до -10°, тут вирує цілий натовп. Не дивно, адже календар засвідчує: на дворі 19 січня, свято Водохреща. Саме тому навколо Спасо-Преображенського Кафедрального собору стільки людей. 

Біля церкви, здається, не пройти: хтось постійно заходить, а хтось уже повертається з повними пляшками або банками. Усередині їх – освячена вода. Кожного року віряни відвідують храми, щоб запастися нею до наступного свята, але повертаються додому не тільки зі святою водою. Зрештою, біля церкви можна знайти й інші цікаві речі, адже сьогодні тут зібрався імпровізований ринок. Домашнє варення у гарно прикрашених баночках, трав’яні збори від усіх хвороб, сухоцвіти – усе привертає увагу та притягує погляд. І не тільки їх, бо запахи лаванди, іван-чаю, зубрівки, материнки та мати-й-мачухи вже давно заполонили вулицю. 

До усміхнених продавчинь постійно підходять містяни: цікавляться ціною. Тут невеличкий та об’єктивно слабенький букетик лаванди коштує п’ятнадцять гривень, а ось на сусідньому прилавку лише за “десятку” можна придбати духмяний та красивий. На Соборній уже розвивається власна економіка. 

Гамір і метушня продовжуються. “Іди сюди!”, – лунає вулицею, хтось кличе загубленого приятеля; “Давайте без здачі”, – а тут уже щось купують; ще трохи далі можна почути живу гітарну музику та не дуже гучний чоловічий вокал. Користуючись випадком, на свято Хрещення Господнього не забули завітати й вуличні музиканти. 

О 12:45 із собору чутно дзвони: сьогодні вони особливо гучні та переливчасті. Десь через п'ятнадцять хвилин, приблизно о першій годині, з’являється хресна хода. Не надто швидко пройшовши повз, під звуки співів та тих самих дзвонів, заходять до храму. Починається служба, а значить, можна вирушати на місце купання. 

У сквері Шевченка тим часом ні душі. Увесь натовп зосередився під церквою. Про себе нагадує погода: попри мороз, вона приємна та сонячна, де-не-де навіть чутно постукування крапель розталого льоду. 

Міст на вулиці Харківській, де організовано одне з місць для пірнання, зустрічає яскравими запахами диму та свіжого шашлику. Для учасників свята тут організовано невелике кафе та намети. Кожен охочий, окрім смаженого м’яса, може також придбати й чогось гаряченького: каву або чай. Деякі приносять їх у термосах з дому, а інші обирають щось більш міцне: домашні наливки та настоянки, горілку або вино. 

Біля річки уже активно експлуатують ополонку. Навколо роздягаються, обтираються рушниками та швидко одягаються назад, по черзі пірнають у крижану воду й не забувають один одного фотографувати. Рятувальники та гвардійці уважно слідкують за народом, про всяк випадок стоять разом із собаками. 

Прихильники занурення діляться своїми враженнями:

“Я це роблю просто для себе, хочеться мені, подобається. Відчуття гарні після купання! Я не дуже загартований, але після теплого душу завжди обливаюся холодною водою. Тобто контрастний душ у мене і взимку, і влітку. Я так уже більше десяти років роблю. Якось ми просто сиділи з друзями, та й вирішили викупатися, тепер робимо це щорік у будь-яку погоду”.

“Зрозумійте, якщо людина в цей день викупається, протягом цілого року хворіти взагалі не буде! Ви не уявляєте, яке це задоволення! Тим більше протягом року ми готуємося, обов’язково загартовуємося”.

“Ми робимо це, щоб покращити здоров’я та отримати заряд адреналіну”.

“Взагалі-то, є така традиція: кожного року 19 січня купатися в ополонці. Ми для цього увесь рік загартовуємося, обливаємося холодною водою”.

“Мені подобається купатися. Це адреналін, це традиція. Я загартовуюся, готуюся до цього протягом року. Але я вважаю, що до купання треба бути готовим і внутрішньо також, просто так цього робити не варто. Треба думати про своє здоров’я, все ж таки, це може бути небезпечно для когось. Перед тим, як щось робити, подумайте: а воно вам треба? Я пірнаю в ополонку вже четвертий рік, мене на це спокусив син. Правда, я ще рік думала, а потім уже наважилася. До того ж я протягом усього життя підтримувала своє здоров’я: і купалася, і бігала”. 

А як свято Водохреща пройшло у вас? Чи купалися ви у крижаній воді? Поділитися своїми думками та фотографіями можна на нашій сторінці у "Фейсбук"!