Як говорити сум’янам з нашими захисниками, які повернуться додому. Поради психолога

Війна – це постійний екстремальний стан для наших захисників. Військові виборюють не тільки право на життя, а й на незалежність Батьківщини. Але чи думає хтось, як їм? Все, що вони побачили на фронті, назавжди лишиться у їх памʼяті, і це безумовно серйозно впливає на психіку вояків. Захисники та захисниці наші повертаються різні: хтось спокійний, наче людина в ньому померла; хтось надто збуджений з бажанням повернутись назад на поле бою; а хтось зламаний, наче лялька, як фізично, так і психологічно.

Війна – це постійний екстремальний стан для наших захисників. Військові виборюють не тільки право на життя, а й на незалежність Батьківщини. Але чи думає хтось, як їм? Все, що вони побачили на фронті, назавжди лишиться у їх памʼяті, і це безумовно серйозно впливає на психіку вояків. Захисники та захисниці наші повертаються різні: хтось спокійний, наче людина в ньому померла; хтось надто збуджений з бажанням повернутись назад на поле бою; а хтось зламаний, наче лялька, як фізично, так і психологічно.

Війна змінює наше життя. Вона перевертає свідомість та змушує нас замислюватись над речами до яких раніше не зверталися. «Вони захищали нас. Тепер нам захищати їх. Інакше не вийде», - говорить талановитий сучасний письменник Сергій Жадан про наших військових, які вже повернулись з фронту. Але часто люди не знають і не розуміють, як правильно поводитись та що говорити поряд з військовим, щоб ненароком не задіти за живе й висловити подяку.

Ми мали змогу поспілкуватися з груповим психоаналітиком, кризовим психологом, травматерапевтом, координатором «Центру психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», Оксаною Іванцовою. Вона допомогла краще зрозуміти і розставити акценти у спілкуванні з військовими, аби вони відчули нашу щирість, теплоту і турботу і не були травмовані необережним словом.

 

«Зустрічалась не з одним випадком, коли військових спонукають до бесіди з пустої цікавості. Не логічні запитання типу: «А що ти там робив?», «Ну, як ти там?», «А ти вбивав? А скількох?», що будуть змушувати нашого захисника поринати у події того часу та згадувати усі ті жахливі події. Вкрай небажано висловлювати власну думку, типу «Я тебе туди не посилав», «Був би розумнішим, на фронт би не потрапив». Фрази «Все буде добре» та «Тримайся» можуть видаватись пустими та не сприятимуть комунікації», - розповідає пані Оксана.

 
Ніхто з військових не обирає собі таке життя. І слова «Тебе туди ніхто не посилав» тільки покаже ваш егоїзм до Батьківщини та зневагу до роботи ЗСУ. Чоловіки та жінки з усієї країни, знаючи наслідки пішли захищати країну, де народились, яку люблять та поважають. Ми повинні бути не те що вдячні, а захищати їх у звичайному житті. Адже на полі бою вони можуть бути професіоналами, а у повсякденному житті наче немовлятами, бо забули, як це, жити звичайним життям.
 

«Зустрічалась не з одним випадком, коли військових спонукають до бесіди з пустої цікавості. Не логічні запитання типу: «А що ти там робив?», «Ну, як ти там?», «А ти вбивав? А скількох?», що будуть змушувати нашого захисника поринати у події того часу та згадувати усі ті жахливі події. Вкрай небажано висловлювати власну думку, типу «Я тебе туди не посилав», «Був би розумнішим, на фронт би не потрапив». Фрази «Все буде добре» та «Тримайся» можуть видаватись пустими та не сприятимуть комунікації», - розповідає пані Оксана.

 
Не розповідайте усе, що почули від військового іншим. Та інформація, яку ви почули від нього – повністю конфіденційна. Звичайно, окрім тих випадків, коли є побоювання, що ваша близька людина збирається завдати шкоди собі або іншим.
 

«Як би ви не хотіли підтримати свою близьку людину чи бути єдиним джерелом її підтримки – це буде неправильно. Навпаки заохочуйте її брати участь у соціальних заходах і взаємодіях з суспільством. Нехай військовий підтримує стосунки й з іншими товаришами, ходить на зустрічі та повертається до свого повсякденного життя. Пам’ятайте, що приблизно 30% військових, що брали участь у бойових діях, потенційно будуть мати після повернення ПТСР», - розповідає нам пані Оксана.

 
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це діагностований стан, який може з’явитися після того, як людина пережила травматичну подію. Такий стан є поширеним серед певної кількості ветеранів після їхньої участі у бойових діях. Симптоми можуть включати тривожні думки, почуття або сновидіння, пов'язані з пережитими подіями; психічний або фізичний дистрес, труднощі зі сном; а також зміни в мисленні, почуттях та поведінці людини. Якщо ваша близька людина ще не звернулася за спеціалізованим лікуванням ПТСР, заохочуйте її зробити це. Сьогодні лікування цього стану є комплексним та включає в себе психотерапевтичні напрямки (когнітивно-поведінкова терапія, діалектично-поведінкова терапія, EMDR-терапія), медикаментозний супровід, та психосоціальний напрямок (програми, які допомагають навчитися усвідомленості та іншим здоровим механізмам подолання труднощів). MHPSS - Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка, це конкретні програми ООН та ЮНІСЕФ. Якщо говорити про Сумську область, наприклад, то за стандартами й методиками EMDR та MHPSS з подолання наслідків ПТСР працюють фахівці «Центру психічного здоров’я та психосоціальної підтримки м. Суми».
 

«Тим не менш, піклуючись та підтримуючи військового, ви самі не повинні нехтувати власними потребами у фізичному та психологічному здоров’ї. Якщо ви будете перевантажені підтримкою близької людини і почнете відчувати емоційне вигорання – не нехтуйте цим. Такі сигнали організму можуть спричинити проблеми зі здоров’ям й обмежити вашу здатність допомагати іншим», - поділилась з нами пані Оксана.

 
Щоб ваш емоційний стан зберігав свою стабільність, потрібно просто не забувати про себе, коли піклуєшся про близьку людину. Щоночі повноцінно відпочивайте, адже здоровий сон – залог не тільки успіху, а й стабільної психіки. Знайдіть групу підтримки (місцеву або в онлайн-режимі), щоб зменшити відчуття ізоляції та отримати розуміння від людей, які перебувають у подібних обставинах. Навантажуйте себе не тільки морально, а й фізично. Піклуйтеся про власне тіло. Щоб зменшити стрес практикуйте вправи на глибоке дихання. Не забувайте приділяти собі увагу. Час від часу розважайтесь та не забувайте, що не зважаючи на усі обставини, життя одне й ви повинні проживати його, а не виживати.
 

«І головна порада тим, хто зіткнувся з такою ситуацією в житті, коли повернулася близька людина з фронту. Поважайте її особистий простір. Розумійте, що кожен має власний час для ментального повернення з війни. Нічого не відбувається одразу. Усьому свій чай, просто будьте поряд та покажіть їй, що разом ви все переможете», - радить психоаналітик Оксана.

 
Центр психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в місті Суми працює в рамках проєкту «Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка постраждалих від конфлікту в Україні». Відбувається за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Malteser International та Мальтійської служби допомоги в Україні, який реалізує ГО Mental Health Service.

Знайти його ви зможете за адресою: вулиця Соборна, 38.

Або зробити онлайн-запис за номером: (+380) 50 542 0505

Все буде, Україна!

Підготувала Наталія Біловол

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: