Харківська – це головна вулиця Сум, що прокладалася та будувалася з нуля упродовж двох десятиліть 70-80-х років. Уже на почату ХХ століття Харківська дорога перетинала 5 стариць річки Псел. Саме ця місцевість вважається найбезпечнішою для будівель, побудованих на палях через ґрунтові води, що протікають уздовж вулиці. А от так звані «Хрущовки», що мають слабкий фундамент та часом випробувані стіни – перебувають у дуже занедбаному стані.
Якщо говорити про протяжність Харківської вулиці, то вона близько 8 км, а ширина дорожнього полотна – до 40 м. Її вважають однією з найширших вулиць Сум.
Нездійсненні проєкти
На відміну від Курського проспекту (нині проспект Перемоги), де проектувальники підлаштовувалися під існуючу раніше у цьому районі забудову, на Харківській вулиці практично нічого не заважало та не сковувало архітектурну думку. Звичайно, якщо не брати до уваги будинки приватного сектору та суконну фабрику. В ідеалі вона повинна була бути знесена ще наприкінці 60-х – на початку 70-х років, писав сайт Данкор онлайн.
На тому місці повинен був «вирости» хмарочос у 27-30 поверхів. На перехресті Харківської та Сергія Табали (колишня вулиця Паризької Комуни) планувалося будівництво важливого візуально-композиційного об’єкту центру міста Суми. Саме від нього повинна була йти вісь до іншої такої висотки. Не одна будівля була детально запланована та позначена в плані на будівництво на місці нинішнього ринку СКД. Тим не менш, як ви можете помітити, усі ці ідеї залишились нездійсненними.
До цього переліку не виконаних планувань будівель додамо й важливий архітектурний об’єкт – Замостя. Він повинен був з’єднувати нові райони зі старим містом. Згідно із проєктом, еспланада мала починатися в районі обласної наукової бібліотеки, перетинати Псел, продовжуватися вздовж Харківської, пройти над проїзною частиною проспекту Космонавтів (нині Лушпи), вийти до Палацу культури на березі озера Чеха.
Залишені площі для еспланади (на місці хуторка Вороб’ївки), так і залишилися незабудованими. Саме через це, в глибині кварталу, кут якого створюють вул. Харківська та проспект Лушпи, збереглися давно вже нічийні фруктові сади з невеличким болітцем у центрі. Все сумське Замостя виглядало на початку будівництва нових мікрорайонів приблизно так: сади, городи, заливні луки, болітця – залишки рукава Псла.
Слід зауважити, що на той час на території Харківської вулиці були реалізовані найсучасніші тенденції будівництва: 14-поверхові житлові будинки, шестиполосне дорожнє полотно сорокаметрової ширини та 3 підземних переходи під ним. Цікавий факт, що два з них ніколи не використовувалися, проте усі водії знають, де саме вони знаходяться, бо там «просіло» дорожнє полотно.
Підземні переходи на Харківській вулиці
Чому нові мікрорайони вирішили зводити на болотах?
Незабудовані землі представляли інші цінності. Як приклад, за Роменським мікрорайоном землі були «зарезервовані» у сільськогосподарських цілях. А от у бік Харкова Суми тяглися дуже давно. Там був побудований і хімкомбінат, і містечко хіміків; по дорозі до нього, на початку проспекту Свободи (вул. Прокоф’єва), - район двоповерхових будинків для працівників заводу «Сумсільмаш» та інших підприємств.
Через те, що рівень ґрунту у нових районах був штучно піднятий на кілька метрів за рахунок піску, намитого з озера Чеха, – їх почали називати «на Пісках». План використання озера повинен був слугувати для видобутку піску, але врешті-решт його вирішили застосувати під забудову. І це було доволі логічне рішення, адже стариці Псла навесні затоплювали місцевість. Проте, тут була чудова природа та прекрасні краєвиди.
За словами істориків, до складу Замостя входили такі поселення:
Ліворуч від харківської дороги: «Самодаєвщина» (ділянка землі, яку людина сама собі дала) – відразу за Харківським мостом; Вороб’ївка – куточок, а потім невелика вулиця за «Самодаєвщиною» (можливо, запозичила свою назву у пастки для горобців – «Вороб’ївки»).
По праву сторону харківської дороги: «Сапухівка» (можливо, від «сап» або «соп» - хвороба, з сильними ознаками нежиттю, який доводить коня до загибелі); місце, що пов’язане з масовою гибеллю худоби від сапу. Раніше у цьому районі знаходилась вулиця Шістдесятників (колишня вулиця Даргомижського).
Всесоюзна слава
Фрагмент з журналу «Огонек»: першому плані гордість сумських архітекторів, одна з висоток з магазином в основі
У кінці 80-х років про Харківську, як про містобудівне досягнення, писали вже не лише у місцевій, а й у всесоюзній пресі - наприклад, у популярному журналі "Огонек".
Але мало хто знає, що початковий проєкт забудови Харківської був значно менший за остаточний. Наприклад, на місці нинішніх "свічок" на лівій стороні вулиці, хотіли побудувати звичайні панельні хрущовки на 60 квартир - такі сьогодні ховаються за більш презентабельними висотками правої сторони.
Цей проєкт можна побачити на знімку, вміщеному в журналі «Строительство и архитектура» за 1971 рік. Головний архітектор Сум того часу, Микола Ільченко, згадав, як йому вдалося відстояти перед власниками ліву сторону для реалізації більш цікавого проєкту: у якості підтримки довелося запрошувати до Сум авторитетних експертів з Києва.
Багато із запропонованого було сміливо для того часу - наприклад, прибудовані двоповерхові магазини, які не дотримують існуючої нормативної висоти. Велика заслуга у реалізації цього проєкту належить першому секретареві міськкому партії Михайлу Лушпи.
Харківська – вулиця, де знаходилися практично всі види обслуговування населення, найпередовіші магазини.
Сучасна Харківська вулиця
Якщо говорити про сучасний Харківський район, то він став одним з найбагатших на ресторани, магазини та заклади різного характеру. Найголовнішим об’єктом, здається, усієї вулиці та Сум – є торговий центр «Мануфактура», директором якої є Володимир Лободін.
По правий бік знаходиться велика кількість закладів харчування, таких як «Viva olive», «Food Stop Cafe», «Aroma Kava» та магазинів різного спрямування (спортивні, одягу, взуття, техніки і тому подібне).
По лівий бік, на початку вулиці, знаходиться занедбаний берег з поваленим парканом та сміттям. На тому місці планувався Міський палац одружень, однак враховуючи приватні володіння, строки та цільові призначення орендованих ділянок – неможливо щось почати робити. Ідея палацу не гірше «Романтики» чи обласної наукової бібліотеки, але менша за масштабом.
фото «занедбаний паркан на Харківській»
Далі йдуть заклади харчування: «La fit Bakery», «Sazha», «Puri Marili» та багато інших. Також, зможете знайти по цей бік торгові мережі магазинів «АТБ», «Ева», «Сам маркет». Окрім цього, присутні медичні центри різного профілю, наприклад, «ОН Клінік» та лабораторний центр, що знаходиться поруч.
фото ТЦ «Мануфактура»
Як живеться сум’янам на Харківській?
Ми запитали у сумчан, чи комфортно їм проживати на Харківській вулиці.
- Як вам тут живеться?
- Чи хотілося б переїхати?
«Ой, знаєте, я не прискіплива людина, тому мені в принципі все одно, де саме жити. Якщо говорити конкретно про Харківську вулицю, район сам по собі досить чистий, не кримінальний; бандитів тут у нас немає. Вдень, коли немає справ, полюбляю доглядати за квітами на клумбі біля під’їзду. Кудись далеко я не виходжу, ринок СКД ось неподалік, а так, пройтись прогулятись – саме те, що треба. На сусідів не жаліюсь, мені з ними дуже пощастило. А переїжджати немає сенсу, адже вже звикли до цього місця», - поділилась з нами пані Надія.
«Взагалі, ми нещодавно переїхали. Обрали саме це місце для проживання через те, що до роботи батьків недалеко – це зручно. Нам подобається те, що до всіх необхідних інфраструктур рукою подати: дитячий садок, «Мануфактура», центр міста, ринок і тому подібне. Єдиний мінус, що помітили, це зауваження наших сусідів. Ми маємо породистого великого пса, якого потрібно, зрозуміла річ, вигулювати. І коли можемо ось так вийти – на нас сваряться, що він топче квіти. Хоча, на маленькі породи собак це не поширюється, а вони також топчуть. Тому, як на мене це єдиний мінус цього району, хоча таке могло бути на будь-якому іншому», - поділилася з нами пані Катерина.
Підготувала Наталія Біловол
