У суботу сотні людей вийшли на вулицю з квітами в руках й створили вздовж траси «живий коридор», проводжаючи в останню путь свого молодого земляка, Героя, солдата ЗСУ Мірошниченка Назара Степановича.
У суботу сотні людей вийшли на вулицю з квітами в руках й створили вздовж траси «живий коридор», проводжаючи в останню путь свого молодого земляка, Героя, солдата ЗСУ Мірошниченка Назара Степановича.
Церемонія прощання розпочалась на подвір’ї будинку провулка Лозового, де проживає родина Назара, опісля чин поховання було продовжено на цвинтарі, що по вулиці Пам’яті. Тростянчани ставали на коліно, зустрічаючи траурну ходу й не стримували сліз. Клята війна забирає найкращих. Ворожа куля обірвала молоде життя. Нашому захисникові було лише 22 роки, повідомили в мерії Тростянця.
Назар Мірошниченко народився 22 жовтня 2000 року. Він зростав у міцній та дружній родині. У 2017 році закінчив Тростянецьку міську школу № 1. Після школи юнак вступив до Харківського Національного університету цивільного захисту України, який закінчив у 2022 році, здобувши професію рятувальника.
З перших днів широкомасштабного військового вторгнення росії в Україну Назар прийняв тверде рішення стати на захист Батьківщини. Спочатку вступив до Харківської територіальної оборони. До лав ЗСУ пішов у березні 2022 року, служив сапером у 127-й окремій бригаді 247-го батальйону.
З травня 2023 року на Донеччині, під час виконання бойового завдання, солдат ЗСУ Мірошниченко Назар Степанови отримав поранення, не сумісне із життям, і загинув на полі боя. Він проявив мужність, стійкість, хоробрість. До останньої хвилини життя залишався вірним військовій присязі й народові України.
Віддали останню шану Герою його рідні люди, бойові побратими, тростянецькі рятувальники, працівники Тростянецької міської ради, друзі, однокласники, вчителі та звичайні містяни.
Смутком і болем були сповнені прощальні слова у промові Володимира Злепка, заступника міського голови, який щиро подякував і вклонився батькам Героя.
Прощальне слово сказав офіцер Охтирського першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки Владислав Заброда, який був однокласником Назара й знав його з дитинства. Зі сльозами на очах згадувала про свого учня його класний керівник Світлана Мар’єнкова.
Рідні, друзі, бойові побратими й всі, хто знав Назара, назавжди запам’ятають його добрим і щирим, людиною слова і діла, особистої гідності, що не терпить брехні та несправедливості й любить свою рідну землю.
На кладовищі в честь загиблого Героя пролунали три залпи із бойової зброї.
Спочивай з миром, дорогий наш Захисник. Хай рідна тростянецька земля буде тобі пухом. Герої не вмирають, допоки ми пам’ятаємо про них. Вічна біль. Вічна пам‘ять і вічна слава Герою.