Вони тікали від війни. Вивозили найдорожче – своїх дітей. В думках були тижні, місяці, але… Сьогодні мільйони українців вибудовують «з нуля» своє життя за кордоном. Серед них, звісно, чимало і наших землячок.
Насамперед довелося подбати про базові потреби, до переліку яких входить і здоров’я. Якщо вдома все було просто і зрозуміло, то на новому місці проживання похід до лікаря перетворився на задачу з зірочкою. Тому можна було почути багато скарг, та запевнянь, що українська медична система – краща. Чи так це? Тепер, коли вже минув перший шок, ми попросили сум’янок поділитися своїм досвідом та враженнями від закордонної медицини.
Наталія Зуєнко, Бєльсько-Бяла, південь Польщі
«Ми з двома доньками виїхали за кордон 21 березня 2022 року. У Польщі складно записатися до вузькопрофільних спеціалістів, майже неможливо. Навіть з консультацією педіатра були проблеми. Моя 9-місячна донька почала сильно кашляти. Я спочатку звернулась до однієї лікарні, де прийом не безкоштовний, чи може послухати лікар. Але у відповідь, це була п’ятниця, сказали що лікар зайнятий, може прийняти лише у понеділок, і все. Дякувати знайомим дівчатам, підказали, що є лікар з України. Я їй зателефонувала, пояснила ситуацію. У неї робочий день вже закінчився, але вона на нас чекала ще годину, поки ми до неї доїхали, і прийняла. Прийом був безкоштовний.
Досвіду консультацій у платних спеціалістів у мене немає. Єдине, оплачували вакцинацію дитині, але все через касу.
Зараз, вже після року у Польщі мовний бар’єр ще є, але нам пощастило – наш педіатр українка.
З того, що я тепер особливо ціную в українській медицині – це люди, які завжди простягнуть один одному руку, завжди допоможуть.»
Розташування медустанови (0 – важко дістатися … 5 – легко доїхати, недалеко) – 5.
Доступність лікарів (0 – важко потрапити на прийом … 5 – завжди можна отримати консультацію) – 3.
Враження від роботи медичних працівників (0 – консультації не були корисними … 5 – повністю задоволена наданою допомогою) – 4.
Ставлення як до українців (0 – важко порозумітися … 5 – добре, співчутливе ставлення зі словами підтримки) – 5.
Марина Калюжна, Ізерлон, федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
«Ми з сином приїхали до Німеччини 15 березня 2022 року. Лікарів я шукаю в Інтернеті. Звичайно, є мовний бар’єр, але багато асистентів лікарів говорять російською. Також уже дещо вивчили мову та користуємося електронними перекладачами.
Коли війна тільки почалася, перших біженців лікарі приймали безкоштовно. Треба було пред’явити спеціальний бланк. Загалом зараз українці на рівні з німцями: без медичної страховки жоден лікар не прийме. Мені так у консультації відмовив дерматолог. Зараз ми вже оформили та отримали пластикові картки медичного страхування, з якими треба ходити до лікарів.
Наша медична страховка покриває й витрати на послуги стоматологів. Наприклад, я ставила пломби. Для кутніх зубів можна вибрати матеріал пломби, який обійдеться взагалі безкоштовно, або обрати щось краще і доплатити незначну суму. За пломби на видимій частині ротової порожнини треба буде доплатити 40-60 євро, решту покриє страховка.
Величезний недолік медицини у Німеччині – це запис до вузьких спеціалістів. Записатися не складно, спеціалісти є, але, мабуть, їх набагато менше ніж в Україні. Часто доводиться шукати спеціалістів у сусідніх містах. Чекати своєї черги до лікаря іноді доводиться по два-три місяці, а то й півроку. Наприклад, 1 квітня я записалася на МРТ хребта, а прийом у мене буде 7 червня. У травні я хотіла записатися до стоматолога, мені запропонували найближчу дату у серпні. Тобто чекати усе літо, щоб поставити пломбу. В Україні такого немає. Звичайно, в екстрених випадках, тебе можуть прийняти у день звернення. Якщо з’являється «вікно», то з лікарні можуть подзвонити, запропонувати перенести прийом на раніше.
Швидку можна викликати лише у разі надзвичайно складного стану, тобто тобі потрібна госпіталізація. Наша знайома одного разу викликала – то лікар приїхав буквально за 5 хвилин. Її забрали до лікарні, дали ліки і згодом відпустили додому. Виклик був безкоштовний.
З того, що подобається в місцевій медичній системі, це відсутність черг в лікарнях. Всі приходять строго на свій час. Такий момент, що якщо ти пропускаєш свій візит, то тебе можуть оштрафувати. Тому треба обов’язково попереджати, якщо не можеш прийти.
Подобається, що медична страховка покриває вартість прийомів, деяких ліків, операцій. Наприклад, я була у дерматолога і мені виписали ліки, які коштують 130 євро. Заплатила за них лише 7 євро. Моїй подрузі зробили дві операції на ногах – вартість повністю покрила страховка. Іншій подрузі, яка зламала дві ноги, страховка повністю покрила витрати на інвалідне крісло, яке потім повернули до лікарні, та частково спеціальне взуття (доплатили з власної кишені лише 10 євро).
Сучасні технології в обстеженнях. Так, у травні у мого сина погіршилося здоров’я, у нього бронхіальна астма. Цвітіння дерев, пилок… безліч алергенів. На прийомі у лікаря у сина взяли алергопроби, і вже за 15 хвилин я знала, на що саме алергія, які нові алергени додалися. У Сумах ми результатів чекали два тижні. Там сину брали кров з вени. Тут дитині капнули на руку сім препаратів і за 15 хвилин – результат. Лікар призначив два балончики, щоб вдихати. В Україні такі ніколи не призначали. Раніше дихали через небулайзер по 30-40 хвилин. Тепер же три-чотири вдихи і задишки немає. Вартість цих балончиків (по 2-3 тис. грн) та таблеток повністю покрила страховка.
Самі лікарні так облаштовані, наче і не лікарні, а дитячі центри, центри розвитку, офісні центри. Кабінети не схожі на лікарняні кабінети, як в Україні. Все нове, все сучасне.
Не дуже подобається, що дуже швидко проходить прийом. Наприклад, я була у дерматолога, то, мабуть, кілька хвилин. Лікар навіть на симптоми не дивився. Просто почув мою хворобу, одразу призначив ліки і всього найкращого. Все. В Україні б зі мною хвилин 15 спілкувалися б. Можливо, мені трапився такий лікар. Хоча на прийомі у педіатра з сином теж можу відмітити, що все роблять швидко, обстеження швидко, висновки швидко.
Деякі ліки можна придбати, лише маючи рецепт від лікаря. Я думаю, так краще. Краще сходити на консультацію, обстежитися і отримати правильне лікування, ніж купувати ліки самим. Тим більше, що за рецептом ліки коштують дешевше. Рецепти на бланках спеціальних кольорів: червоний, рожевий, синій, білий, жовтий. Наприклад, червоний – ліки практично безкоштовні, сплачуєш 5-10% вартості. Якщо білий або блакитний – сплачуєш повну вартість. Кожен рецепт має строк дії. Я про це не знала, відклала покупку. Коли за три тижні все ж пішла у аптеку, то знижка на ліки вже не діяла, сплатила повну вартість.
У Німеччині немає такого поняття, як «дякувати» лікарю. Не треба доплачувати якихось коштів, подарунків.
Єдине, що, якби я зараз повернулася в Україну, то обійшла б усіх лікарів за один день. Ось такий плюс, що можна зробити усе швидко».
Розташування медустанови – 4.
Доступність лікарів – 2.
Враження від роботи медичних працівників – 4.
Ставлення як до українців – 4.
Анна Сорокіна, округ Тілт, провінція Західна Фландрія, Бельгія
«Ми з донькою виїхали за кордон 9 березня 2022 року. У Бельгії – з 14 березня. Нам пощастило, потреба у консультації лікаря з’явилася місяців за чотири-п’ять після нашого приїзду. У нас вже було оформлене медичне страхування. Вперше записувала нас до лікаря моя знайома, а на сам прийом ми пішли вже самі. Користувалися електронним перекладачем. Вірніше, лікар користувалася, адже є така особливість, що у Бельгії в установах «глушиться» повністю мобільний Інтернет. Також, на той час, ми вже вивчили деякі слова. Кожного разу за прийом у лікаря, дорослий чи дитина, сплачують 1 євро.
Знайти нам нашого лікаря допомогла соціальний працівник. Ми в обов’язковому порядку підписали декларацію з лікарем. Щоб записатися на прийом, можна зайти на сайт лікаря, або зателефонувати. До сімейного лікаря записатися не проблематично. У нас був випадок, коли донці було зле, ми вже на наступний день потрапили до лікаря, зробили необхідні аналізи, не просто кров, а й декілька специфічних. Результати отримали цього ж дня. Лікар на електронну пошту написав, що все в нормі. Страховка покрила майже повністю вартість аналізів. Заплатили трохи більше 6 євро.
Щодо вузьких спеціалістів, то я записувалася лише до окуліста. Записалася на прийом швидко, хоча сам процес, поки потрапила у кабінет спеціаліста, зайняв певний час. Зі слів знайомих, можу сказати, що запису до інших спеціалістів іноді доводиться чекати і місяць, і два. З дерматологами взагалі біда. По пів року люди чекають. Хірург, ортопед – швидко. Можна потрапити вже за тиждень.
Для екстрених випадків у лікарні працює невідкладна допомога. Але і з переломом доведеться почекати у приймальні декілька годин.
Стоматологічної страховки немає. Частину коштів нам компенсує муніципалітет. Наприклад, я за консультацію і чистку зубів заплатила 99 євро. Через три дні мені повернули 97 євро. За дві пломби з десь 70 євро мені повернули 20-30 євро. Дитяча чистка і консультація – 50 євро. Повернули 49,50 євро.
Загалом, як на мене, головний плюс закордонної медицини – страховка. Вона покриває майже все. Ти йдеш до лікаря і сплачуєш мінімальні кошти за аналізи, консультацію, ліки. Те ж саме стосується стаціонару, операцій. Моїй знайомій робили операцію. Прийшов рахунок на майже 2 тисячі євро. По страховці вона заплатила 400 євро. Ще з направленням від лікаря інша вартість ліків. Ми купували спеціальний крем. Його звичайна ціна 10 євро. З направленням від лікаря ми заплатили трохи більше 1 євро. Але такі направлення не на всі ліки.
Що здивувало – це лікарі без халатів. Кров у нас брали без рукавичок. Робили ми тест на ковід – те саме. Лікар не надягала собі екран, не була у рукавичках. Все стерильно, все одноразове. А самі вони, чи не бояться, не знаю».
Розташування медустанови – 5.
Доступність лікарів – 3.
Враження від роботи медичних працівників – 3.
Ставлення як до українців – 4.
Матеріал підготувала Анна Майстренко, MistoSumy.com
