Буринщина попрощалася зі своїм захисником, відважним мужнім воїном, який мав гарних друзів, вірних товаришів, надійних побратимів…
До Михайлівки приїхали усі, хто знав ДМИТРА БАБИЧА. У свої 25 років - він досягнув висот у науковій діяльності, мав друзів серед сумчан, львів’ян, киян, і, звісно, у рідній Михайлівці.
Скупі слова біографії Діми говорять про його неабиякий талант і хист до науки. Адже після відмінного закінчення Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 1 здобув середню освіту у Сумській обласній гімназії для талановитих і творчо обдарованих дітей.
Вищу освіту одержав у Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка (кафедра метеорології та кліматології).
Отримав диплом магістра і розпочав працювати у Львові…
Із перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро Бабич добровільно долучився до захисників нашої держави.
На сторінці Дмитра у соціальній мережі Фейсбук кожен відгук про його загибель сприймається, як особиста трагедія…
Завжди усміхнений, щирий, тішився життю і за життя інших віддав своє життя.
На церемонію прощання із Героєм прибули друзі із Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, на руках, почесною вартою домовину до цвинтаря проводжали побратими «Азовці»…
Настоятель Храму Віри, Надії, Любові та матерії їх Софії отець ДИМИТРІЙ, запросив до слова тих, хто щось має сказати на вічний спомин про захисника України.
Вперше на Буринщині, вишикувавшись строєм, приклавши руку до сердець, побратими Дмитра зачитали, як ритуал, Молитву воїнів АЗОВУ, де серед інших є і слова:
«Щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів твоїх, невинну кров помордованих дітей твоїх, величну смерть героїв української нації і тисяч інших незнаних нами, що їх кості порозкидані або таємно поховані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму, страху нехай не знаю я, й не знаю, що таке вагання.
Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму, зрости мене до ясних чинів, в чинах нехай знайду я смерть, солодку смерть у муках за тебе, і розпливуся в тобі та вічно житиму в тобі.
Відвічна Україно: свята, могутня, соборна!»
Дмитрові назавжди 25…
Під звуки Гімну України, прощального салюту, Буринщина віддала шану нашому Героєві.
«Друже Смайл, ти – великий воїн! Ти – приклад для наслідування! Ти – душа нашого підрозділу! Я гордий тим, що нам довелося пліч-о-пліч з тобою захищати і звільняти від нечисті нашу країну!
25…назавжди…
Друже Смайл, назавжди в строю!
Пам’ятаємо!
