22 липня шосткинці попрощалися із українським воїном Цьомкою Олексієм Анатолійовичем.
22 липня шосткинці попрощалися із українським воїном Цьомкою Олексієм Анатолійовичем.
Він народився 5 листопада 1966 року в селі Клишки Шосткинського району. По закінченні школи юнак працював у сільському та лісовому господарстві. Туди він і повернувся після проходження строкової служби у прикордонних військах, адже щиро любив природу рідного краю. Олексій часто мріяв про те, щоб люди стали більш відповідальними, а світ – чистіше. Нерідко він самотужки вирушав рятувати довкілля від сміття, звільняючи мальовничі куточки природи від непотребу.
Олексій завжди прагнув мати міцну родину, і його бажання здійснилося у 1989 році. Одружившись з коханою Тетяною, чоловік став щасливим батьком двох синів. Минув час, і діти порадували Олексія онуками, яких він любив понад усе.
Завжди відчуваючи відповідальність за родину, чоловік намагався забезпечити її всім необхідним. З 2000 року працював приватним підприємцем. У нього було багато друзів і знайомих – люди зверталися за порадою, допомогою або просто хотіли поспілкуватися. За словами близьких, Олексій Анатолійович мав відкриту і щиру натуру: ніколи не сварився, зважував кожне сказане слово. Він гаряче захоплювався технікою, і ці «золоті руки» знали найменший гвинтик складних конструкцій і творили маленькі дива. У цій сфері Олексій Цьомка також користувався значним авторитетом, був порадником і помічником.
В перші дні повномасштабної війни цей вже не дуже молодий чоловік пішов до військоммату та приєднався до лав добровольців. 17 травня 2022 року був призваний на військову службу. Вирушаючи на війну, Олексій жартував: «Якщо я піду, війна закінчиться швидко»… За будь-яких обставин він намагався не втрачати поміркованості та присутності духу, а в найгарячіших точках воєнних дій став для молодших побратимів «фронтовим батьком». Його називали «дядя Льоня» та щиро любили і поважали.
Востаннє рідні почули його голос за два дня до смерті. 18 липня 2023 року трагічно обірвалося життя справжнього патріота України, люблячого чоловіка, батька, брата та дідуся. Олексій Цьомка загинув при захисті рідної України від рашистської навали… Одійшов у вічність з вірою в Перемогу українців, з надією на процвітання рідної землі.
Доземний уклін родині загиблого Героя та його безсмертній душі...
Вічна шана!
Вічна вдячність!
Вічна пам’ять!