У Буринській територіальній громаді знову жалоба за захисником України, жителем села Михайлівка Юрієм Миколайовичем Дорошенком.
Юрій Дорошенко навічно спочиватиме поряд із побратимом, який мужньо і вірно захищав Україну, Дмитром Бабичем. Повідомили в мерії Бурині.
У житті чоловіки були сусідами на одній із вулиць Михайлівки, тепер поряд спочиватимуть на одному із цвинтарів села, охороняючи нас у небесному легіоні.
Після закінчення строкової військової служби Юрій жив і працював у Харкові. Але через деякий час повернувся на рідну батьківську землю, у Михайлівку, де трудився трактористом.
Юрій був наймолодшим у родині Дорошенків. Маючи трьох старших сестер, підтримував їх у всіх справах, розраджував і все життя оберігав.
Разом із дружиною, вели чимале господарство, допомагав родинам сестер, сусідам, далеким і близьким родичам. Садиба Дорошенків – охайна і затишна. Окрім жіночих вправних рук, в усьому відчувається і рука чоловіка-господаря.
...22 липня 2023 року під час мінометного обстрілу поблизу села Новолюбівка Сватівського району Луганської області обірвалося життя, обірвалися мрії Юрія Дорошенка, молодшого сержанта Українського війська, захисника України.
«Коридором пошани» зустрічали михайлівці Юрія вулицями села, куди доставили труну із тілом загиблого.
«Коридором пошани» проводжали до місця останнього і вічного спочинку, встеляючи дорогу захисникові яскравими квітами, які краплинами крові падали до ніг траурної процесії.
Чин відспівування за загиблим Героєм провів отець ІГОР, настоятель Храму Архистратига Божого Михаїла (село Перемога Глухівської територіальної громади).
Юрія Дорошенка, як мужнього воїна, поховали із військовими почестями, під звуки прощального салюту та Гімну України, як і належить усім, хто віддав своє життя за незламну і нескорену Україну.
Державний прапор України, під яким боронив свою державу Юрій, під яким його проводжали на цвинтар, побратими передали дружині…
