Пейзажна площа з’явилася у Сумах 22 грудня 2022 року відповідно до рішення Сумської міської ради «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді».
Попри те, що площа Пейзажна є однією з найменших і нараховує лише близько 20 будинків, вона виконує величезну місію – яку саме ми дізнавалися у члена комісії з перейменування сумських вулиць в рамках дерусифікації та деколонізації України, місцевого художника Костянтина Аленінського.
Де знаходиться площа Пейзажна?
Площа Пейзажна – єдина площа мікрорайону Василівка, яка йде перпендикулярно вулицям Миколи Данька та Замостянська, а також паралельна вулиці Затишна. На цій площі знаходиться автобусна зупинка, а неподалік можна побачити недобудований міст, що проходить над залізничними шляхами.
Фото Костянтина Аленінського
Фото Богдана Лагутинського
Історія площі
За словами Костянтина Аленінського, площа Пейзажна з’явилася у 60-70-х роках XX століття. Тоді радянська влада планувала побудувати трасу у бік села Токарі. Проєкт передбачав зведення мосту, який як раз проходив неподалік від майданчика, на якому були розташовані житлові будинки та пошта. Саме це місце і стало площею, яка передбачала встановлення зупинки, можливо побудови магазинів, кафе тощо. Проте міст так і залишився недобудованим, а проєкт замороженим. Та все ж і формат площі залишився, яку радянська влада вирішила назвати на честь місцевого жителя – Михайла Кощія.
Суми. План міста., К.: ДНВП "Картографія", 2008
Сумську вулицю та площу назвали на честь місцевого «чекіста»
Окрім площі, на честь Михайла Кощія було названо й вулицю, яка також знаходиться в мікрорайоні Василівка. Про самого Михайла Кощія відомо небагато: він народився приблизно у 1900 році і проживав у одному з будинків на той час ще селища Василівка. На початку становлення радянської влади Михайло Кощій став членом надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР. Він боровся з так званим місцевим «бандитизмом» - людьми, які не підтримували радянські ідеї. У віці приблизно 20 років Михайла Кощія було вбито у селі Степанівка місцевими мешканцями. У 60-70-х роках вулицю та площу мікрорайону Василівка було названо на честь Михайла Кощія. За логікою місцевої радянської влади він був героєм, адже віддав своє життя за ідею становлення СРСР.
Такі назви вулиці та площі проіснували до кінця 2022 року. Рішенням Сумської міської ради «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді» площу Михайла Кощія було перейменовано у площу Пейзажну, а однойменну вулицю перейменували на честь Климента Квітки – українського фольклориста та музикознавця з Сумщини.
Ідея нової назви
Назва площі Пейзажної присвячена усім пейзажам Сумщини та історичним місцинам.
«Працюючи у комісії з перейменування сумських вулиць, я був лобістом художніх та мистецьких назв, а також повернення історичних назв. Площу Пейзажну я запропонував назвати на честь краєвидів Сумщини. Місто Суми уособлює в собі не лише внутрішні питання, воно є також центром області та, окрім внутрішніх контекстів, уособлює ще і контекст області. Сумщина об’єктивно брендується на красивих місцях та пейзажних територіях, багато з яких мають історичний контекст: Могриця, урочище Бурлюк, Грунівка, Куземин, Межиріч, Глинськ, Кияниця, Боголюбове, Нарбутівка, Панасівка, Литовка тощо», - говорить Костянтин Аленінський.
Фото Ленд-арт симпозіум "Простір покордоння" 2021, с. Могриця Сумського району, авторка Marharyta Zhurunova
Фото с. Глинськ Роменського району, автор Максим Назаренко
Фото туристичної локації Урочище Бурлюк,с. Рябушки Лебединського району, автор Андрій Гєльмінтінов
Фото с. Кияниця Сумського району, сайт Findway
Маленька площа як приклад того, що перейменування вулиць на часі
З новою назвою невеличка сумська площа розповідає про ідентичність Сумщини та звертає увагу на особливості нашого регіону.
«Пейзажна площа уособлює в собі не лише сумський топонім, а є поєднувальним образом всієї краси, всіх пейзажів Сумської області. І це є яскравим прикладом, що перейменування вулиць є важливим етапом у становленні перш за все Сумщини як регіону історичного, міфічного, мальовничого», - говорить Костянтин Аленінський.
