Добровольцем у свої двадцять чотири роки Олексій Бирдін пішов боронити Україну. У свої неповних двадцять шість навічно повернувся до батьківського дому…
Дорогу на території Буринської лікарні зранку услали квітами, які принесли до «коридору пошани» медичні працівники, віддаючи воїнові останню шану. По усьому шляху до батьківської домівки траурний кортеж зустрічали, уклінно схилившись, буринці.
До оселі Бирдіних прийшли десятки людей, аби долучитися до чину прощання за воїном Олексієм, а у «коридорі пошани» схилилися сотні буринців, побратимів Олексія, тісно ставши один біля одного вулицями середмістя Буринської міської територіальної громади.
Серед тих, хто проводжав до місця вічного спочинку Олексія Бирдіна, було багато чоловіків у військових одностроях. Одні із них, перебуваючи у відпустці, прийшли на Алею Героїв, інші приїхали попрощатися із побратимом, братом, племінником, другом, однокласником.
- Я сьогодні бачила, як плачуть твої друзі, Альоша. Як маленькі діти, - уся гіркота материнської втратити звучала із вуст вчительки Олексія Валентини СТРАШЕНКО. – Пробач нас, мій синочку! Спасибі батькам за таку золоту дитину. Не забувайте тих, хто нас захищає! А прийшовши на це кладовище, вклонімося кожній могилі, кожному, хто віддав своє життя на Батьківщину…
Звуки прощального салюту, Гімн України і … невимовна втрата для родини, усієї Буринщини
На сесії Буринської міської ради Олексію Андрійовичу Бирдіну присвоєне звання «Почесний громадянин Буринщини», повідомили в мерії Бурині.
