Тут він жив з дружиною та двома дітьми останні кілька років. Сьогодні, 15 вересня чоловік повернувся додому “на щиті”, пише Суспільне.
Попрощатися з братом прийшла Тетяна Демченко.
"Я його няньчила ще з самого дитинства. Пам’ятаю його ще маленьким, веселим хлопчиком. Дуже його всі любили. Він такий завжди доброзичливий, дуже всіх поважав, любив родичів, зі всіма спілкувався. Завжди посміхався, завжди був такий веселий, усміхнений", — розповіла двоюрідна сестра Олександра Терещенка Тетяна Демченко.
У цивільному житті Олександр Терещенко працював будівельником, їздив на заробітки, розповів Василь Нечай. Отримавши повістку пів року тому, чоловік приєднався до лав Збройних Сил України.
“Завжди він кожному може допомогти. Запам’яталось мені, як він прийшов перед тим, як іти в Лиман зайшов і каже: “Я спочатку до Вас”. Ну завжди ми спілкувались, такий він був.. ну немає слів таких, щоб підібрати. Дуже хороший хлопець був”, — сказав чоловік.
За інформацією Сумського районного територіального центру комплектування, Олександр Терещенко служив на посаді розвідника взводу спостереження. Під час виконання бойового завдання в районі Андріївки, Лимансько-Куп’янського напрямку був тяжко поранений.
“Останній раз він написав повідомлення, що його відправляють на нуль. І що він там буде 5 днів, може трошки затримається. Потім пройшло вже 9 днів, ми вже почали його шукати й телефонували куди тільки можна”, — розповіла двоюрідна сестра Олександра Терещенка Тетяна Демченко.
Знайшли рідні Олександра Терещенка в одній з лікарень.
"У нього були множинні поранення. Був поранений він ще 22-го числа (серпня), коли він вийшов на нуль, і в той же день вранці їх привезли, а ввечері він був поранений. Жінка поїхала наступного дня о 4-тій ранку до нього, вона ще з ним побула чотири дні, потім приїхала його мама, а 10-го вересня він о 6-й ранку помер”, — розповіла двоюрідна сестра Олександра Терещенка Тетяна Демченко.
Після відспівування, загиблого солдата Олександра Терещенка поховали на Миколаївському кладовищі. Йому назавжди залишиться 32 роки.
