Від початку повномасштабного вторгнення українці активно намагаються позбутись усього російського. Музика є значущою складовою як для людей, так і для економіки. Тож і від неї потрібно відмовлятись, аби не фінансувати ракети окупанта. Проте, ще й досі трапляються випадки, коли можна почути російський музичний продукт у громадському просторі.
Розповідаємо про прийняті законопроєкти та штрафи щодо заборони російської музики. Ділимось досвідом Сум, думками місцевих і коментарем юристки.
Досвід Сумщини
Сумщина стала однією з перших, хто почав викорінювати трансляцію російської музики. Ще до ухвалення законопроєкту №7273-д, виконком Конотопської міської ради заборонив відтворення та прослуховування музичного контенту окупанта в публічному просторі.
Не обійшлось і без конфліктів на цьому тлі. Так одним із найгучніших скандалів з російською музикою стала подія серпня 2022 року, коли до Сум завітав популярний тіктокер - Денчик. Тоді, біля театру ім. М. С. Щепкіна, він разом з молодими сум’янами співали заборонені пісні російських виконавців. На цю ситуацію одразу відреагував фронтмен гурту “СКВЕР” Михайло Заїка, який охрестив це “дефекацією”. Підписники в коментарях підтримали висловлювання Михайла, що спричинило ще більший резонанс.
Прийнявши зауваження Михайла до уваги, тіктокер записав вибачення, де подякував музиканту. Фронтмен доповнив, що бачився після події з Денчиком, де той розповів, що “діти наполегливо просили співати інстасамку, а він не зміг відмовити”. У коментарях здебільшого підтримали як одного хлопця за формат, так і іншого за зроблені висновки.
Думки сум’ян
Валерія, 29 років
“Я до повномасштабного слухала російську музику, зараз - ні. Світ рухнув, яка музика? Мене іноді молоді люди вражають, які продовжують слухати, ба більше - слухати і співати на всю вулицю. Я живу на Британській, і у мене стабільно раз на тиждень у сусідньому будинку якийсь молодий гурт співає щось старе росіянське, типу “Всьо ідьот по плану”, я навіть не знаю, хто це співає. Їх чути на всю вулицю, ніколи їм ніхто не робив зауваження”.
Антон, 23 роки
“Я слухав російські пісні до 24 лютого, зараз іноді десь проскакують, але не те, щоб я їх ціленаправлено вмикав. Я хочу сказати, що якщо ж уже тобі так важко відмовитись від цієї херні, то хоча б слухай її вдома в навушниках і під ковдрою, щоб навіть миша не почула”.
Ірина Миколаївна, 52 роки
“Я все життя спілкувалась російською, все життя слухала російські пісні. Зараз усе інакше, я роблю кроки до повного переходу. У спілкуванні часто користуюсь російською, адже важко перейти, але всі соціальні мережі вже переклала і пишу там українською. Буває, що можу йти і наспівувати якусь стару пісню зі своєї молодості, але це не означає, що я їх слухаю постійно і захищаю якимось чином. Я просто дуже стараюсь”.
Андрій Васильович, 64 роки
“Яка музика в моєму віці? Нічого я не слухаю, від мене вже толку ніякого, я оце сам по собі. Хай молодь про це думає, я не хочу”.
Валерія Манько, юристка
“Музика не поза політикою, тим паче російська. Я ставлюся дуже негативно, особливо щодо її прослуховування в громадських місцях. Російська музика - частина економіки рф, а вона зараз працює на знищення нашої країни. Прослуховування російських пісень - донат на ворожу армію. Я підтримую законопроєкт ВРУ, в якому йдеться про запровадження штрафів за звучання російської музики у громадських місцях. На даний момент для нашої країни дуже важливо позбавлятися культури агресора та просувати свою. Сподіваюсь, що законопроєкт допоможе нарешті сприяти розвитку якісної української музики. Думаю, що просто зауваження нашим людям не допоможе. Я раджу одразу звертатися до правоохоронних органів які притягнуть порушників до відповідальності або складуть на них адмінпротокол”.
Що каже закон
У червні місяці 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7273-д, який забороняє російську музику в громадських місцях та українських медіа. Тоді “за” проголосували 303 народних депутати. Законопроєкт передбачає:
- заборону публічного виконання музики, яку виконує співак чи співачка, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Радою державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора;
- ️запровадження переліку музичних виконавців Росії, які засуджують агресію проти України та визначити механізм його формування;
- ️збільшення до 40 % частки пісень українською мовою на радіо;
- ️збільшення до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач українською мовою;
- ️заборону на проведення гастрольних заходів, учасниками яких є виконавці, які є громадянами держави-агресора, окрім тих, які внесені до переліку;
- ️заборона на відтворення в салоні автобусів музики, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів), а також заборону на відтворення музики в салоні таксі без згоди всіх пасажирів.
Варто зауважити, що крім цього законопроєкту був ухвалений ще один - №7459, що забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Білорусі, рф і тимчасово окупованих нею територій України.
Навіть після ухвалення законопроєкту деякі люди не змогли відмовитися від контенту окупанта, наприклад, у Харкові розгорівся скандал між пасажиркою і водієм таксі; або в Одесі через російську музику в кав’ярні; чи в Запоріжжі з посилом “я раждьон в ссср”. Тож у зв’язку з непоодинокими випадками використання російської музики в публічному просторі, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №9547, де в пояснювальній записці йдеться про запровадження штрафів за відтворення російського музичного продукту в громадських місцях.
"Такі продукти часто за своєю суттю були інформаційними спецопераціями, спрямованими на ослаблення нашої держави. Саме тому слід вживати дієвих заходів щодо обмеження музичного продукту держави-агресора на території України", - пишуть у пояснювальній записці.
Коли в липні 2023 року на Київщині стався конфлікт у закладі щодо використання російської музики в караоке, відвідувачку, яка зробила зауваження, попросили піти. Тоді поліція склала адміністративний протокол, де передбачений штраф у розмірі від 17 до 170 гривень, автори законопроєкту не вважають це “адекватним покаранням”.
Скриншот пояснювальної записки
Які саме штрафи будуть запроваджені
За публічне виконання, показ, демонстрацію, оповіщення у закладах торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, їх елементів, інших творів, поширення яких заборонено, можна отримати штраф:
- від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 5 100 до 8 500 гривень;
- за повторне порушення від 1 000 до однієї 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 17 000 до 25 500 гривень.
* * *
Також варто відзначити, що український музичний контент усе ж виборює перші місця в рейтингах. За дослідженням “Економічної правди” кількість вітчизняних виконавців у чартах за 2022 зросла із 40 до 135. Окрім перших місць, українці здобувають більше переглядів. Так у 2021 році російськомовний контент переглянули 1,5 мільярди разів, а український - 194 мільйони. Проте вже за вісім місяців 2023 року можна спостерігати спад на попит контенту окупанта, тобто 148 мільйонів продукту рф і 812 мільйонів вітчизняного.
Споживання російського значно знизилось, заборона введена, а штрафи вже на розгляді. Тепер залишається тільки людська відповідальність за свої дії. Перш ніж увімкнути щось типу лєпса або інстасамки, тричі подумайте, які можуть бути наслідки не тільки для вас, а й для всієї країни.
Ліза Хорошева, MistoSumy.com
