У Тростянці зустріли вдома свого Захисника, який виборював наше мирне і щасливе майбутнє та повернувся додому на щиті – Тимощука Ігоря Михайловича.
Ігор Тимощук, 1977 року народження, уродженець села Білашів Острозького району Рівненської області, служив гранатометником 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах), 1-го батальйону оперативного призначення 4 бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж», був командиром відділення. У тяжкому бою біля населеного пункту Кліщіївка, що біля Бахмута, проявив себе безстрашним воїном, надійно обороняв передовий рубіж, прикривав побратимів. Життя Героя обірвалося 16 вересня 2023 року, коли він мужньо захищав рідну землю та кордони нашої держави від російських окупантів.
Чину поховання Героя передувала прощальна церемонія за участю бойових побратимів, рідних і близьких людей. У траурних заходах взяли участь: заступник Тростянецького міського голови Володимир Злепко, керівний склад апарату Тростянецької міської ради, командир загиблого Героя, його побратими, рідні, знайомі та друзі….
З прощальним словом звернувся до присутніх заступник командира 4 бригади оперативного призначення Національної Гвардії України, полковник Сергій Микитюк:
«Ми гордимося тим, що саме в складі нашої бригади Ігор захищав нашу державу. 16 вересня вчергове противник застосував ствольну і реактивну артилерію, та підійшов на відстань кидка гранати. Під час бою Ігор Тимощук проявив себе як справжній герой, та загинув, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок розірвання ворожої гранати. Саме на війні грані людської душі висвітлюються як ніде, і за час несення служби Ігор Михайлович показав себе з найкращої сторони. Його смерть - це наше спільне горе. Але ця смерть недаремна. Ігор Михайлович загинув за те, щоб ми як нація і держава існували, розвивалися, ставали кращими. Честь і шана загиблому від держави Україна, від усіх наших людей, а рідним та близьким – низький уклін», - промовив командир загиблого та передав прапор сину Героя.
Присутні схилили коліна в живому коридорі, проводжаючи Героя в останню путь… Кидали на дорогу живі квіти, і ці квіти червоніли під ногами учасників траурної ходи, немов краплі крові, яку пролив загиблий Герой, захищаючи наші життя, захищаючи нашу Україну.
Поховали мужнього воїна з військовими почестями на Алеї Пам’яті цвинтаря по вулиці Луніна у місті Тростянець. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим Воїном.
Рішенням командування Національної Гвардії України прізвище Ігоря Тимощука занесено навічно у списки Бригади, у якій він захищав Україну. І поки буде існувати наша держава, його прізвище щовечора буде звучати на плацу перед бійцями.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким захисника. Світлий спомин про звитяжного воїна назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків, повідомили в мерії Тростянця.
Спочивай з миром, Герою! Вічна пам’ять! Вічна слава!
