А що ви знаєте про пташок, які живуть поруч з вами у місті? І чи знаєте ви, що таке бьордвочинг?
Бьордвочинг або ж птахоспостереження – доволі популярне хобі, що виникло у Великій Британії, а згодом стало поширеним в усьому світі. Основна мета цього захоплення полягає у виявлені, ідентифікації, а також вивчені поведінки птахів та їхнього середовища існування.
З кожним роком кількість бьордвочерів зростає і в Україні. Ми зустрілися з Валентиною Казбан, яка вже 7 років слідкує за пернатими в Сумах, та розпитали про особливості місцевого птаства.
Історія Валентини та її хобі
Валентина Казбан працює секретаркою в дитячому центрі соціально-психологічної реабілітації, а у вільний від роботи час спостерігає за сумськими пташками. Вона розповідає, що прийшла у бьордвочинг випадково: 7 років тому вона зустріла сіреньку пташку, яку раніше не бачила:
«Вона була зовсім не схожа на горобця, та коли я почала про неї шукати інформацію, виявилося, що це просто звичайний хатній горобець, а точніше самка. Мене дуже зацікавила ця тема і я почала фотографувати місцевих пташок на телефон, бо фотоапарата на той час не мала. Але що знімеш на телефон? Особливо якщо це 2015 рік. Деякий час я фотографувала на фотоапарат, що на батарейках і мала доволі непогані фото. Його я позичила у сестри. Та все ж згодом купила на День народження собі більш сучасний фотоапарат і почалася моя історія»
З того часу Валентина виходила на «фотополювання» щовечора після роботи та у вихідні. На початку освоєння хобі локаціями слугували парк ЛСУ та Ліщинських, озеро Чеха, Голубі Озера та Псел. Побаченими пташками бьордвочерка почала ділитися на своїй сторінці в Instagram, яка наразі має вже близько 500 дописів про місцевих пташок, а також комах та інших тваринок, яких вдається сфотографувати під час спостережень.
Валентина Казбан
Пернаті мешканці та міфи про сумських пташок
Синиці, галки, сороки, хатні горобці, сизі голуби, ластівки - найпоширеніші птахи у Сумах. Проте, розповідає Валентина, у місті можна зустріти й інших представників пташиного світу. Так, сум'яни можуть помітити повзиків, підкоришників, сов, солов’їв та припутнів. Останні почали заселяти українські міста через вирубку лісів.
Повзик звичайний
Підкоришник звичайний
Припутень
Окрему увагу Валентина приділяє водяним та прибережним птахам.
«На сумських водоймах можна часто зустріти крякв та водяних курочок. Також у Сумах десь пару років як з’явилися попелюхи звичайні – це пташки родини качкових, дуже гарні, як на мене. Їх можна зустріти на Чешці. Ще на сумських берегах можна побачити чайок та різних чапель, а також пірникозу велику»
Попелюх звичайний, або чернь червоноголова
Пірникоза велика, або норець великий
У Сумах існують і так звані пташині міфи. Найпоширеніший з них – це те, що в місті часто можна зустріти ворон, проте це не зовсім так.
Грак, або гайворон
Крук звичайний, або ворон
Токарівські «лайфери»
«Лайфером» бьордвочери називають нових птахів, яких зустріли вперше. Для Валентини цьогоріч однією з таких пташок стала плиска жовтоголова, яку вона помітила поблизу села Токарі. Саме це місце стало найголовнішою локацією для фотофіксування рідкісних пташок.
Плиска жовтоголова
«У мене є подруга, вона теж боьрдвочер і ми разом знайшли одне дуже цікаве місце – між Токарями та Голубими Озерами. Ми десь рік ходимо туди і дуже багато рідкісних пташок зустрічаємо. Кожен вихідний ми збираємося зранку і йдемо спостерігати за чаплями, соколами, кропив’янками, плисками, крячками, куликами та ще за дуже багатьма пташками, які мешкають поблизу водойм. Для мене лайфером у цьому році стала плиска жовтоголова. Це така пташка з родини плискових, що обирає для гніздування відриті простори біля води і чагарників. Також крячок чорний. Він є хижаком, живиться рибою, рачками, комахами. Вперше зустріла і чирянку велику, яка також має назву чирок-тріскунець. Це перелітна пташка, яка гніздиться на більшій території Європи та західній Азії, а на зиму мігрує до Африки. Також хочу відмітити двох пташок ряду сивкоподібних – це коловодник болотяний та пісочник малий. Усіх своїх лайферів я зустріла у Токарях»
Крячок чорний
Коловодник болотяний
Пісочник малий
Поділитися досвідом
Валентина із захопленням розповідає про своє хобі та зазначає, що саме це захоплення дозволяє їй морально хоч трішки відпочивати у війну, а проведений день у пошуках цікавої пташки для неї є своєрідною медитацією. Тож, бьордвочерка з радістю поділилася й порадами для початківців.
«Коли я тільки починала, то не мала ще спорядження для бьордвочера та зараз вже беру обов’язково з собою бінокль, фотоапарат та компактний стільчик, який поміщається у рюкзак. Проте це не найголовніше, що варто знати для початківця. Найперше, на що треба звернути увагу – це сезон для пошуку пташок. Найкращий сезон для спостережень – це весна. У березні-квітні, коли починається гніздування, можна побачити дуже багато цікавих пташок. У травні-червні можна побачити виводки пташенят і це теж дуже багато позитивних вражень викликає. Але й зараз є можливість поспостерігати за перелітними пташками, адже вже починається осіння міграція – пташки відлітають з півночі зимувати на південь. Друге, на що треба звернути увагу – це визначення пташок. Коли я тільки починала спостерігати за пташками, то запам’ятовувала їх за зовнішніми ознаками та співом. Зараз я можу визначити більшість пташок, але також у разі чого мені може допомогти додаток «Merlin Bird ID», завдяки якому можна визначити пташку за її співом».
Скопа - осінній «лайфер» Валентини
Як не зашкодити диким пташкам турботою
Досить часто людина, навіть того не усвідомлюючи, може зашкодити пташкам, які живуть в умовах дикої природи. Тож, ми вирішили спитати Валентину, як можна цього уникнути.
«Є й речі, про які неможливо перестати повторювати, - відповідає Валентина, - це те, що ми можемо маючи добрі наміри нашкодити пташкам. Я б хотіла зауважити, що пташка, яка вже пожила в неволі – у більшості випадків вже не зможе у природних умовах існувати. Тож, коли хтось рятує пташок, я завжди кажу: «якщо пташеня випало із гнізда – не чіпайте його, бо його мама та тато будуть догодовувати. Якщо ж він слабкий – то він на жаль загине. У нас є птахи, які викидають зі свого гнізда хворих та слабких пташенят. Наприклад, лелеки: батьки мають інстинкт збереження здорового потомства, тож вони викидають хворих пташенят аби убезпечити здорових від захворювань.
Інше питання – це годування пташок. Зараз дуже важливо їх підгодовувати, адже з першими заморозками пташкам не вистачає природного корму. Кожен може стати своєрідним бьордвочером, влаштувавши поблизу вікна годівничку. Ви можете зустріти синичок, горобців, гаєчок, зеленяків. Для годівнички можна придбати спеціальну суміш у зоомагазині, або ж самому скомбінувати корм. Наприклад, я купую сире соняшникове насіння, несолоне сало, інколи додаю ягоди.
І хочу ще раз нагадати: хлібом не можна годувати водоплавних пташок. У нас в місті багато качок мешкає у водоймах і вони вже звикли до хліба, адже всі ним годують. Однак це шкодить не тільки тим пташкам, яких ви підгодовуєте, а й їхнім наступним поколінням на генетичному рівні. Краще годувати качок та всіх водоплавних пернатих зерном або овочами. Це можуть бути пшениця, овес, вівсяні пластівці, колотий горох, подріблені морква, капуста, кукурудза, картопля, листя салату».