49-річний чоловік був старшим стрільцем-оператором механізованого відділення. Загинув воїн 14 жовтня в районі Петропавлівки Купʼянського району Харківської області.
Про це повідомили в сумському центрі комплектування, пише Суспільне.
Прощання з загиблим почалося в Храмі святого великомученика Георгія Переможця.
"Сьогодні ми проводжаємо в останній шлях нашого товариша, побратима Ігоря Михайловича. Він був дуже гарною людиною, завжди ввічливим. Шикарний повар був, він такі страви готував, що хлопці до останньої краплини зїдали. Завжди давав поради. Спокійний був. Так сталося, що вони з хлопцями потрапили під великий обстріл. На жаль, ми його втратили", – сказав командир Ігоря Дудки Володимир "Мазай".
Побратим загиблого Богдан Білоус розповів – воював з Ігорем з першого дня. "Ігор був чудовою людиною. Це був кладець армійських жартів, гумору, його всі любили. Дуже жаль, що він загинув", – розповів чоловік.
Про Ігоря Дудка згадав його колега Микола Лошкарьов.
"Людина, яка мала найгуманнішу професію у світі – будівельник. Будівельник від Бога, він був професіонал своєї справи. Усі питання вирішував без тяганин, ніхто про нього не скаже поганого слова. Доброзичливий, чуйний. Ми будемо згадувати його, поки будемо живі. Дякуємо, що загинув за країну, за наших дітей і онуків", – розповів Микола Лошкарьов.
"Він головним інженером був, начальником ділянки. Чоловіків таких треба пошукати. Такого не знайдеш ніде, за мої 66 років я таких прорабів не бачив. Жалко, дуже жалко", – поділився колега загиблого військового Валентин Андрющенко.
Ігоря Дудка поховали на Алеї Слави Баранівського кладовища Сум. У нього залишилися діти, дружина і батьки.
