Сьогодні Шосткинщина прощалася з вірним сином, захисником рідної землі.
Гаранжа Олександр Дмитрович народився 7 квітня 1978 року в Шостці. Навчався в школі № 12. Любов до природи з дитинства перейняв від батька (відомого агронома, ведучого улюбленої ТВ передачі про городництво). Сашко охоче відвідував станцію юних натуралістів і доглядав за тваринами, а вдома облаштував міні-тераріум для екзотичних комах (павуків, мадагаскарських тарганів). Любив розводити незвичайні квіти казкової краси. У підлітковому віці Олександр захопився спортом і почав серйозно займатися важкою атлетикою та атлетичною гімнастикою. Мав спортивні розряди з триборства та гирьового спорту. Здобутки здібного юнака були відзначені нагородами на змаганнях різного рівню, від міських до міжнародних.
Після здобуття середньої освіти Олександр вступив до хіміко-технологічного коледжу за спеціальністю «технік-механік», а пізніше був призваний до лав армії. Строкову службу проходив у складі морського десанту. Після повернення до Шостки Олександр починає працювати у державних силових структурах. Активна натура чоловіка постійно вимагала самовдосконалення та розширення горизонтів, що мотивувало його до отриманнях двох дипломів про вищу освіту. Так, Олександр закінчив Сумський державний університет (інженер-механік), а потім вирішив здобути фах практичного психолога на базі Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. За словами рідних, йому завжди подобалась військова справа. Він був справжнім чоловіком – спокійним, поміркованим, надійним, прямолінійним, діяльним. Його вчинки були красномовніше будь-яких слів. Життєвими девізами мав два вирази: «Хто як не я?» та «Зі щитом або на щиті».
З 2017 року Олександр Гаранжа став на захист суверенітету та територіальної цілісності України і пробув на фронті до останнього подиху. Звістку про початок повномасштабної війни зустрів на передовій. Останнім часом виконував обов’язки старшого стрільця мотопіхотного відділення у званні «сержант».
20 жовтня Олександр Гаранжа прийняв свій останній бій на території Донецької області… Сиротами залишилось троє дітей. У невимовній скорботі рідні та друзі.
Світла пам’ять Герою, який наближав Перемогу ціною власного життя. Доземний уклін воїну Світла!
