У наш час, коли уся важлива інформація чи робота знаходиться у наших пристроях – надто важливим постало питання якості зору. Досить часто можна почути від сумчан щось на кшталт: «Та щось далеко не бачу, усе пливе», а на пораду звернутися до фахівця чуємо: «Та навіщо? Усе окей». Та чи справді «окей»?
Сьогоднішня героїня нашого інтерв’ю – Березняк Валерія, офтальмологиня приватної клініки «Еледія», яка погодилася поділитися з нами своїм досвідом та знаннями стосовно впливу оточуючої середи на наш зір. І який буде наслідок ігнорування тієї чи іншої недуги.
- Вітаю, пані Валерія, можете розповісти трошки про себе? Чому саме офтальмологія?
- Так, вітаю і Вас. Офтальмологія манила мене з самого дитинства, напевно, ще з дитячого садочка. Моя покійна тітка була лікарем-офтальмологом і, можна сказати, привила мені любов до цієї сфери. Постійне вивчення чогось нового, прагнення до саморозвитку та знайдення рішень складних діагнозів, та спостереження за одужанням пацієнтів – те, що надихає, те, що змушує рухатись далі. Надають неабияку силу ще моменти, коли ти дійсно допомагаєш людині врятувати її зір. Відчуваєш себе тією самою героїнею.
Суми для мене це щось особисте, бо я тут і народилася, і навчалася. Закінчила сумський медичний інститут, де навчалася 6 років. Саму інтернатуру проходила у Харкові за спеціальністю офтальмологія, де навчалася 2 роки.
- Який шлях Ви пройшли до того, як стали саме практикуючим лікарем?
- Я проходила інтернатуру в офтальмологічній лікарні імені Л. Л. Гіршмана, і туди приїздили люди не тільки з Харкова, а з усіх частин України. І це такий крутий досвід, бо саме там я зустріла велику кількість рідкісних випадків спадкових захворювань.
У Сумах я проходила інтернатуру на базі Сумської обласної лікарні у відділенні мікрохірургії ока, куратором була завідуюча відділенням, Грицай Лариса Василівна, яка надала дуже багато знань та досвід саме в оперативних втручаннях.
- Тобто, я бачила як робляться операції з приводу катаракти чи глаукоми, наприклад. Тому тут можу тільки сказати, що досвіду було багато, а після інтернатури сталося так, що я завагітніла, тому на деякий час відійшла від справи життя. Запропонували працювати в «Еледії», коли моїй дитині було 6 місяців. Спочатку була лікарем, який підміняє. А зараз вже працюю за записом.
- Поговоримо про зір, і почнемо з найпростішого. Як часто потрібно перевіряти зір?
- Загалом, якщо людина не має патологій, то це 1 раз на рік, незважаючи на вік. Пацієнтам з віком 40+ ми рекомендуємо в обов’язковому порядку, з повним обстеженням проходити 1 раз на рік, щоб своєчасно виявити ту ж глаукому. Якщо ж вас щось турбує, наприклад, сухість слизової очей чи помутніння — радимо як можна скоріше звернутися до лікаря-офтальмолога та спостерігатися у нього.
«Найсерйозніший каталізатор порушення зору – це війна»
- Не секрет, що зараз діти багато часу проводять з ґаджетами. Наскільки це шкідливо для зору? І з якого віку вже потрібно привести дитину до офтальмолога?
- Насправді, я б сказала, що це більше шкідливо для їх розвитку, якщо говорити про маленьких дітей. Коли малюки сидять за ґаджетами, може з'явитися ряд проблем, такі як проблеми з мовленням, зі слуховими сприйняттям, з дикцією. Якщо ж говорити про більш старших, то там йде синдром накопичення й загалом потім може виникати синдром «комп'ютерного ока». Якщо батьки не помічають ніяких проблем у дитини з зором до 3 років, то вперше привести на обстеження треба у 3 роки. Потім у 6 та 11, якщо у дитини немає порушень. Якщо ж вони є, мати помітила, що дитина чогось не бачить чи ще якусь проблему — одразу звертаються незважаючи на вік.
- Як загалом Ви оцінюєте стан здоров'я молодого покоління на сучасний момент? Враховуючи, що зараз дистанційне навчання й час, коли усі сидять у телефонах більше, аніж без них.
- Дуже часто спостерігаю проблеми з зором якраз через надмірне використання ґаджетів. Той же синдром «комп’ютерного ока», пересихання, перенапруження, спазм акомодації, який виникає внаслідок синдрому «комп’ютерного ока». Але ж тут ще й інше питання. Не всі приходять до лікаря, знаючи, що є якісь проблеми. Вони їх просто ігнорують. Коли це перші дзвіночки: сухість, перевтома, наприклад, ми повинні прийти до офтальмолога та виявити причини цього. Наразі, велика кількість людей звертаються до фахівців не вчасно. Через що у наслідок ми маємо запущені захворювання. І те, що могли вилікувати за тиждень краплями – лікували до 1 місяця.
- Який найсерйозніший каталізатор порушень зору існує на поданий момент?
- На сьогоднішній день, найсерйозніший каталізатор зору – це безпосередньо війна. До мене зверталося багато пацієнтів, які отримали порушення з зором у наслідок вибухів. Травми як і у військових, так і у мирних жителів. З самого початку це може бути непомітно, але протягом 2-3 місяців ми помічаємо зниження зору. Тобто може впасти на 2-3 одиниці, а це вже мінус 20% зору для людини, яка 2 місяці тому бачила на усі 100%. Це досить багато.
«Від цього може залежати не тільки ваше життя, а й інше»
- Коли потрібно носити окуляри? Чи можна не на постійній основі, а за потреби?
- Я досить часто проговорюю ці моменти зі своїми пацієнтами, бо це важливо. Коли ми носимо на постійній основі? Коли бачимо значне зниження зору, тобто котре викликає дискомфорт: не бачить далеко і жмуриться чи навпаки, близько підносить екран телефону, щоб прочитати щось. Особливу увагу приділяю пацієнтам, котрі за кермом машини. Навіть якщо ви не відчуваєте дискомфорту – носіть окуляри чи контактні лінзи обов’язково.
- Від цього може залежати не тільки ваше життя, а й інше. Якщо говорити про стандартні проблеми короткозорих чи далекозорих – тут все індивідуально. Наприклад, якщо 50-60% зору – я б радила вже носити окуляри на постійній основі. Бо з таким відсотком пацієнти часто відчувають не великий дискомфорт і кажуть: «Та я і так добре бачу, нормально», але це ж неправильно. Навіть, коли ми йдемо по вулиці без окулярів з короткозорістю, наприклад, щоб побачити щось далеко – починаємо жмуритись, а це погано відображається на нашому зорі та лицьових м’язах.
- Чи є методи покращення зору без операції? Наприклад, певні вправи/вітаміни/таблетки.
- Звичайно, це і вправи, і вітаміни. Стосовно другого, вони вже є навіть у формі крапель, тобто навіть якщо пацієнт не хоче приймати вітаміни як пігулки, можемо прописати у рецепті таку альтернативу за бажанням людини. І я особисто спостерігала покращення зору після таких крапель. Але тут є й інший бік медалі. Вони можуть не всім допомогти. Тут вже все залежить від пацієнта та його фізіології. Якщо маємо справу з хронічним захворюванням – вітаміни прописуються для призупинення розвитку погіршення зору. Я відмічала звичайно випадки, коли навіть при таких захворюваннях пацієнт починав бачити краще, але вони трапляються дуже рідко. Усе залежить від патології.
- А коли потрібно прийти на повторну перевірку після на значення лікування?
- Загалом, прийти на перевірку можна через 3-4 місяці й подивитися на динаміку. Особисто я призначаю вітаміни на 3-4 місяці, а далі прошу прийти на перевірку, щоб побачити – допомагають чи ні. Бо притримуюсь думки, що вони мають накопичувальний ефект і їм достатньо 3-х місяців, щоб показати себе.
- Що краще: окуляри чи контактні лінзи?
- Особливої різниці між ними немає, усе залежить від пацієнта та його готовності слідкувати за гігієною. Мати справу з контактними лінзами – це досить велика відповідальність, бо якщо взяти ту ж лінзу брудними руками – можна занести інфекцію. А з окулярами усе простіше – протер лінзи й пішов по справах. Тим не менш, ситуації бувають різні. Щоб носити лінзи – потрібно серйозно ставитися до цього: знімати їх кожного дня, зберігати у спеціальній суміші та змінювати після кожного використання, капати зволожуючі краплі та не чіпати самі контактні лінзи брудними руками.
- Були ситуації, коли пацієнт не хотів носити окуляри й одягав контактні лінзи. Він не правильно розумів поради лікарів чи фахівців, через що ставалися прикрі ситуації. Був пацієнт, який прийшов до мене і сказав, що не знімав контактні лінзи 3 дні, у наслідок чого виникло захворювання – кератит та спостерігалося помутніння рогівки. Через його таку недбалість, ми лікували його 3 тижня від додаткової проблеми.
- Який догляд потрібен за контактними лінзами?
Зранку встаєте, вмиваєтеся, зволожуєте очі та обов’язково чистими руками одягаєте контактні лінзи. А ввечері – знімаєте, знову ж таки, чистими руками.
«Кожен сам вирішує: хоче він бачити чи ні»
- Чи є протипоказання носіння лінз?
- Одне з перших – це запальні захворювання: кон’юнктивіт, кератит тощо. У таких випадках носіння лінз – протипоказано. Також, до цього переліку можемо віднести проблеми пов’язані з захворюванням слизових шляхів, зі складом слизової рідини. Пацієнти з хронічною алергією очей та з опущенням верхньої повіки.
- Що таке синдром «комп’ютерного ока» і як його уникнути? Та які можуть бути наслідки ігнорування?
- Цей сидром виникає внаслідок тривалої роботи за комп’ютером, ми спостерігаємо стомлюваність очей та перенапруження очних мʼязів та «синдром сухого ока». Коли ми концентруємося – ми кліпаємо очима рідше й за рахунок цього виникає пересихання ока. Найнебезпечніше – це те, що людина майже цього не помічає. Якщо людина звернулася одразу – це терапія від двох тижні (10 дні), а далі вже за порадами лікаря: або перестаєте крапати зволожуючи краплі, або за потреби. У наш час, уникнути цього неможливо, бо ера комп’ютерів, дистанційного навчання та ґаджетів.
- Як не як, але все одно все зводиться до техніки. Хіба що, можна зменшити роботу за екраном до 4 годин на добу та дбати про освітлення. Важливо зауважити, що світло повинно бути спрямоване не на вас, а до монітору. Бо так, ви ще більше збільшите напруження на власні очі. До ряду безпечних умов роботи за комп’ютером також входить усім відома нам відстань між вами та комп’ютером 50-70 см.
- У тих, у кого немає можливості менше бути перед екраном, наприклад, робота пов’язана з комп’ютером, раджу робити спеціальні вправи для очей кожні дві години. Їх ви можете знайти в Інтернеті, це доступний матеріал усім. Якщо пацієнт все ж таки відчуває сухість та перенапруження, то краще звернутися до фахівця, який допоможе. Якщо ж ігнорувати усі ці симптоми – отримаємо запущений стан ока: знизиться зір, постійне напруження, яке до речі, може бути причиною головного болю. А взагалі, знаєте, я кожному пацієнту кажу: «Кожен сам вирішує: хоче він бачити чи ні». Усе залежить від нас та від піклування про власне здоров’я. Бо я не знаю як інакше пояснити те, що людина бачить та відчуває проблеми з зором й ігнорує їх.
«Комусь за 500 не підійдуть, а за 100 – допоможуть»
- Чи допомагають спеціальні окуляри від моніторів для збереження зору?
- Ну, моя думка з приводу цього, що ні, не допомагають. Зараз екрани техніки не ті, які були у 90-х чи 2000-х. Новітні монітори оснащені спеціальним захистом для зору. Але синдром «комп’ютерного ока» виникає не в залежності від режиму вашого екрану та наявності окулярів. Для полегшення роботи за комп’ютером можуть допомогти зволожуючи краплі. Їх існує дуже велика кількість від дешевих за 120 гривень, до дорогих за 500 гривень. Тут кожен підбирає для себе по можливості. Офтальмологи частіше за всього рекомендують пацієнту краплі 2 видів, які можуть йому підійти.
- Чи можливо підібрати краплі не купляючи їх? Бо це ж досить дорого, спочатку за 500, а якщо не підійшли – за 200 гривень. А це все гроші, особливо, у наш час.
- На жаль, підібрати краплі ось так навпомацки по рецепту на упаковці неможливо, бо склад майже однаковий, а от відсоток натрію гіалуронату – різний, це може бути форма з консервантами або без. Лікар рекомендує вам 2-3 видів крапель, які можуть підійти, від цього потрібно відштовхуватись. Бо комусь за 500 не підійдуть, а за 100 – допоможуть. Ми усі різні й діло тут не у ціні, а у фізіології та організмі.
- Чи може поганий зір бути спадковим?
- Так, досить часто трапляються саме спадкові захворювання про які людина може й не здогадуватись. Виявляється це не очікувано для людини, коли та проходить повне профілактичне обстеження. І добре, якщо ми помічаємо їх на ранніх стадіях, а якщо ні – то там вже більше роботи й може бути операційне втручання.
- Коли треба робити лазерну корекцію зору? Чи надовго вона допомагає? Що вона може виправити?
- Якщо не помиляюся, лікарі зараз дають гарантію на лазерну операцію – 10-15 років, але ми не повинні забувати про вікові захворювання. Частіше за всього, таку операцію роблять пацієнти, які мають такі захворювання як астигматизм, міопія, гіперметропія. Вік пацієнтів повинен бути від 18 до 45 років. Якщо говорити про пацієнта, якому 40 років та він має якісь вікові захворювання чи зміни організму внаслідок віку – я б вже не радила робити дороговартісну операцію зору.
- Як лікується катаракта?
- Основним методом лікування катаракти – є оперативне втручання. Зараз, це метод факоемульсифікації кришталика з заміною його на інтраокулярну лінзу. На початкових етапах, коли катаракта ще не зріла та зір не знизився до 40%, ми можемо призначити краплі, котрі сповільнюють розвиток цієї недуги. Тим не менш, вони не вилікують її, а сповільнять. Кришталик все одно буде поволі мутніти. Краплі будуть відтерміновувати процес до операції.
- Чи можна виявити цю недугу без повного обстеження? Які є перші дзвіночки цього захворювання?
- Дивіться, загалом, перша скарга пацієнтів з катарактою не на початкових стадіях – помутніння кришталика. Тобто затуманення зору, як кажуть пацієнти: «Наче плівка». У таких випадках, це вже зір менше 40%. Деякі можуть не відмічати навіть таких змін. Усе залежить від того, де саме розвивається помутніння, якщо центровано, а периферія чиста – такі пацієнти зможуть раніше помітити щось.
- А якщо навпаки – то може бути не помітно. І втрата зору з цією недугою це досить тривалий процес до 10 років. Також ще одним із факторів виникнення катаракти може бути внаслідок травми. Наприклад, якщо пацієнт отримав забій ока чи контузію або проникаюче поранення – може формуватися травматична катаракта.
- Чи потрібно влітку носити сонцезахисні окуляри? Чи впливає це на наш зір?
- Я завжди рекомендую носити пацієнтам влітку сонцезахисні окуляри. Ми повинні пам’ятати, що занадто яскраве сонячне світло здатне значно пошкодити нашу сітківку, до того ж, це ультрафіолет, який негативно впливає не тільки на наш зір, а й на увесь організм.
- Через що виникають проблеми з зором? І хто в групі ризику?
- Це пацієнти з цукровим діабетом, з надмірним стресом, з тривалою роботою за комп’ютером без ніяких вправ чи вітамінів для очей. Це жертви вибухів чи радіації. Також, можуть з’явитися додаткові проблеми з зором через неправильно призначені окуляри. Тут проблема може бути не в оптиці, а у тому, що пацієнт якось не так себе відчув під час перевірки зору, або не помітив дискомфорт. І не слід забувати про гігієну рук. Досить часто ми ліземо брудними руками до очей і можемо туди занести якусь інфекцію.
- Які нові технології в діагностиці та лікуванні захворювань очей Ви використовуєте у своїй практиці?
- Це більше діагностика: ОСТ, оптична когерентна томографія очей, яка дозволяє оцінити стан сітківки та зорового нерву в усіх шарах і побачити прояви хвороби на ранніх стадіях. Стосовно лікування – це лазерна корекція, думаю.
«Хтось просто не може собі дозволити дбати про власне здоров’я»
- Стосовно лазерної корекції зору, чи порадите Ви її робити людям з далекозорістю чи короткозорістю?
- Тут все залежить від віку, стану здоров’я не тільки очей, а й організму та змоги пацієнта оплатити досить дороговартісну процедуру. До того ж, зір може не покращитися після першої процедури, а тільки після другої чи третьої. Це все індивідуально. Треба розуміти свої фінансові можливості, бо зробивши першу процедуру й не отримавши результату, ви повинні доробити її до кінця, а це гроші.
- Як Ви ставитеся до розвитку телемедицини в офтальмології та як це може вплинути на пацієнтів?
- Відверто кажучи, не дуже. Наша робота – це оглянути пацієнта у різних аспектах, провести ряд обстежень на власні очі. Якщо говорити про стандартні вправи для очей – це окей, це можна. А якщо лікування запальних захворювань та інших хвороб ока – це ні, категорично.
- На Вашому досвіді, як сумчани ставляться до свого зору?
- Тут 50 на 50. Є люди, які дбають про своє здоров’я, а є такі, у котрих завжди немає на це часу. «Та хай потім» чи «Наче стало краще» - однотипні відмовки, а потім приходять, коли «припекло». Є й такі, котрі приходять 1 раз на півроку, щоб їм було спокійніше – і це не може не тішити, як люди про себе дбають. Тут все залежить від людини та її фінансових можливостей. Хтось просто не може собі дозволити дбати про власне здоров’я.
- Ні для кого зараз не секрет, що лікування зору — дороге задоволення, чому? Лінзи та оправа коштують доволі дорого, чи знаєте Ви причину?
- Як на мене, є різні оптики у Сумах, наче 3-4, які конкурують між собою. Ціни значно відрізняються. У деяких оправа за 900, а в інших така ж сама за 400. Але як на мене, краще купити найдешевші окуляри в оптиці, аніж піти на ринок і купити у не кваліфікованого продавця.
- Досить особисте питання, але все ж таки наважусь запитати. Скільки зараз отримують лікарі-офтальмологи?
- Так як я працюю у приватному секторі, моя зарплатня залежить від кількості пацієнтів. Сказати, що кількість постійно однакова – ні, буває таке, що за увесь день не буде жодного пацієнта, а буває навпаки. Тому сума кожного разу різна. Якщо б я працювала десь у державній лікарні – можливо я б сказала оклад лікаря-офтальмолога, але я у цьому не компетентна наразі.
- Моя зарплатня залежить від кількості проконсультованих мною пацієнтів. Хотілося б більше, звичайно, але слід пам’ятати, що зараз війна і навіть ті, хто знає, що є проблеми з зором – не йдуть. Бо це консультація, обстеження, лікування – а це все гроші, і, на жаль, не маленькі.
- Як Ви розслабляєтеся і відпочиваєте після роботи? Що дає Вам енергію і наповнює? Можливо є якесь хобі чи власні відпочинкові ритуали?
- Моє натхнення – це моя дитина. Ідеальний відпочинок – це я, моя дитина та чоловік десь на прогулянці чи коли просто проводимо разом час. До хобі можу віднести малювання картин по номерам. Мене це заспокоює і у цей час я відпочиваю та медитую, можна сказати.
- Яке Ваше улюблене місце в Сумах, де Ви відчуваєте себе найкраще?
- Якщо говорити про Суми – це дитячий парк, парк імені Кожедуба, театральна площа, Набережна. Іноді, за оптимальних погодних умов можемо дозволити собі родиною виїхати до річки відпочити.
- І на останок, можете щось побажати, порадити нашим читачам, сум’янам?
- Слідкувати за своїм зором та здоров’ям у цілому. Ті ж вправи для очей – допоможуть призупинити розвиток проблем з зором. Хочу побажати усім найшвидшої перемоги і, повторюсь, дбати про власне здоров’я не тільки очей, а й організму, бо все пов’язано між собою.
Спілкувалася Біловол Наталія, MistoSumy.com
