1 вересня Православна Церква України та Українська греко-католицька церква перешли на новий церковний календар 2023 року, узгоджуючи свої святкові дати з більшістю християн у всьому світі.
1 вересня Православна Церква України та Українська греко-католицька церква перешли на новий церковний календар 2023 року, узгоджуючи свої святкові дати з більшістю християн у всьому світі.
Українська православна церква прийняла історичне рішення на архієрейському соборі в Києві: з 1 вересня 2023 року ми відзначатимемо церковні події за «новоюліанським» календарем, переносячи святкування на 13 днів раніше. Новий етап в житті церкви, що відзначає початок важливого зміщення в часі наших свят.
Понад кількох століть Православна Церква України (надалі ПЦУ) та Греко-Католицька Церква святкували за старим «юліанським календарем», відстаючи від світського на 13 днів. У той час як католики та протестанти вже в 16 столітті перейшли на більш точний григоріанський календар за указом Папи Римського, православні віруючі залишалися вірні старовинній традиції.
Спершу, найточнішим вважався «юліанський» календар, який зазнав змін упродовж століть, і цього року ПЦУ вирішила скоригувати розбіжності між церковним та світським календарем. Так на світ з'явився «новоюліанський» календар, який на сучасний момент визнається найточнішим.
«Ми розуміємо, що можуть виникати якісь проблеми з запам’ятовуванням у старшого покоління українців. Тому залишаємо право вибору за громадами. Тобто, якщо ви не хочете переходити на новий календар – ми не змушуємо. Тим не менш, маю надію, що протягом року або двох, ми усі звикнемо до Новоюліанського календаря та перейдемо до нових дат святкування», – розповідає нам прессекретар сумської єпархії ПЦУ Павло Сушинський.
Перехід на новий календар було прийнято усією повнотою та українським суспільством, яке наче підштовхувало до цього. Кожної зими українці могли тиснути та все запитувати: «Чому? Чому? Чому?». Хто хотів – відкривав історію та міг побачити, що до 20 століття ми святкували Різдво саме 25 грудня, наприклад.
«Зідно з календарною реформою, переносяться лише ті свята, які щорічно відзначаються у конкретні дні. Зміни стосуються й днів пам’яті святих. Наприклад, свято апостолів Петра і Павла, замість 12 липня тепер припадатиме на 29 червня. А от Великодня зміни не торкнуться», – ділиться з нами Павло Сушинський.
День Святого Миколая відтепер замість 19 грудня ми будемо святкувати 6 грудня. Різдво Христове перейшло у даті з 7 січня на 25 грудня. А Щедрий вечір, у свою чергу, з 13 січня буде тепер 31 грудня.
Обрізання Господнє або ж Василя ми тепер святкуємо 1 січня, замість 14 січня. Історично, обряд обрізання був поширений серед перших християн, але в наші дні ця практика стала рідкістю. Сучасне тлумачення віддає перевагу «духовному обрізанню», яке включає хрещення та дотримання постів. У сучасному християнському світі цей обряд втратив свою популярність, проте в іудеїв і мусульман він продовжує відігравати важливу роль як частина їхніх релігійних традицій.
Закінчує наші новорічні свята Водохреща, яке з 19 січня перескочило на 6 січня. Отже, весь цикл різдвяних свят за новим календарем триватиме місяць: від 6 грудня (Миколай) до 6 січня (Водохреща).