18 листопада у Сумах попрощалися із двома захисниками: Олексієм Мочаловим та Дмитром Базилевим.
На Алеї Слави Баранівського кладовища у Сумах зібрались рідні, друзі, колеги та побратими Олексія Мочалова. Військовослужбовець загинув 6 листопада на Донеччині, пише Суспільне.
"Дуже добрий, відповідальний. Він волонтерам був роками возив хлопцям. І сам пішов воювати. Нам дуже боляче, його брат менший теж воює", — розповіла родичка загиблого Маргарита Тельник.
Понад 20 років були знайомі із родиною Олексія, Тетяна Полужна. Були й на весіллі Олексія та Вікторії, згадала жінка.
"Ми їх одружили, можна сказати. Пара була дуже хороша. Разом жили, Льоша був веселою людиною, завжди з посмішкою був на всіх фото. Вони, Віка і Льоша ще з 2014 року дуже допомагали, їздили на фронт. Коли все це почалось вони дуже багато волонтерили, їздили, допомагали. Він пішов добровольцем. Спочатку вивчився на артилериста, а потім перейшов у зв'язок. Він був людиною відповідальною, я думаю, він хотів нас всіх захистити", — розповіла Тетяна Подлужна.
Близько восьми років був керівником Олексія Олександр Синиця. У них він працював слюсарем-електриком та монтажником.
"Дуже добросовісно ставився до роботи, дуже позитивний, ніколи не втрачав оптимізму. Загиблий був одним із перших, хто пішов воювати, дуже добрий, дуже ввічливий", — сказав Олександр Синиця.
За інформацією міського центру комплектування воїн загинув у місті Лиман на Донеччині. Йому назавжди залишиться 37 років.
Цього ж дня сумчани попрощалися із загиблим захисником Дмитром Базилевим.
"Я знаю, що він був дуже доброю, гарною людиною., комунікабельною. Оці кляті росіяни принесли велике горе не тільки в сім’ю, а й в коло його друзів, рідних, знайомих. Йому ще жити і жити, але на цій землі він залишив дружину і доньку", — згадала знайома загиблого Дмитро Базилева, Світлана Безрук.
Працював чоловік монтажником, розповідає колишній колега Дмитра Юрій Ярошенко.
"Кондиціонери монтував, сантехніком, тобто у людини руки правильно скажімо так стояли. Він працював, роботи ніякої не цурався. Моя жінка виросла з ним в одному дворі. Дуже добра, чуйна людина. Добряк, яких ще треба пошукати. Коли почалась війна, він казав треба йти до військкомату", — розповів Юрія Ярошенко.
За словами рідного брата загиблого Дмитра Базилева, який також захищає Україну, розповів, що Дмитра мобілізували минулого літа. Останній рік він воював на Куп’янському напрямку.
"Він був справжнім чоловіком, воїном та захисником своєї батьківщини. На жаль, загинув боронячи країну від російських загарбників у складі 14 бригади на куп’янському напрямку. Що міг він зробив, достойно. Герої не вмирають, вічна пам'ять, будемо пам’ятати", — розповів Сергій Базилев.
Поховали воїна на Алеї слави Баранівського кладовища, йому назавжди залишиться 50 років.