Небо над Роменською громадою вкотре затьмарене скорботою, роменці провели на вічний спочинок свого Героя – Богдана ЛУЦЕНКА, який 21 листопада 2023 року віддав своє життя за Україну поблизу населеного пункту Іллінка Донецької області.
Численна кількість квітів, гімн України, жовто-блакитний стяг на труні…
На Алеї Слави попрощатися з військовослужбовцем Збройних сил України прийшли рідні, близькі, побратими, керівництво громади, духовенство, односельці та усі, хто знав Богдана. Присутні в глибокій скорботі схилили коліна, проводжаючи захисника України в останню путь…
Богдан віддав своє молоде життя, захищаючи нашу землю від ворожої московської навали. Обірвалося життя справжнього патріота, надзвичайної і світлої людини, Воїна, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі.
Богдан ЛУЦЕНКО народився 23 жовтня 1998 року в селі Бацмани.
Навчався в Бацманівській загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Сокиринського професійно-аграрного ліцею Чернігівської області, де здобув спеціальність «водій, тракторист, комбайнер».
Потім строкова служба в лавах Збройних Сил України. Богдан ЛУЦЕНКО брав участь в АТО на Донбасі у складі ремонтної роти ракетно-відновлювального батальйону. Зокрема, брав участь в боях на Волноваському напрямку.
Після демобілізації працював у аграрній компанії ТАС «Агро-Північ» та на Тракторозапчастині.
Коли почалася повномасштабна війна з росією, Богдан Луценко не зміг сидіти вдома. 6 вересня 2022 року пішов на фронт захищати Україну від російських окупантів.
Спочатку пройшов навчання у Білій церкві, потім – Пекельний Донбас, Бахмутський напрямок.. Служив у складі 72-окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців.
Богдан ЛУЦЕНКО перебував у місцях, де велися запеклі бої. Він бачив пекло тут – на українській землі. Він кожен день, ризикував життям: по декілька разів на день підвозив боєприпаси до передових позицій, вивозив побратимів на бойові завдання та вивозив поранених з «0».
У квітні 2023 року Богдан одружився. Мріяв про щасливе подружнє життя після Перемоги. Але його мріям не судилося збутися…
«На превеликий жаль, ще один вірний син Роменської громади навіки залишився на полі бою… Наш Герой був мужнім воїном, відданим патріотом, надійним побратимом та другом. Був вірний військовій присязі, чітко виконував поставлені бойові накази і до останнього свого подиху захищав Батьківщину і кожного з нас. Важко описати словами, як болить за тих, хто віддає найцінніше – своє життя за Україну. Сьогодні ми разом з рідними, близькими та побратимами Богдана разом плачемо й сумуємо. Сміливий, сильний, товариський, працьовитий та відданий своїй Батьківщині. Він мріяв про Перемогу і наближав її з усіх сил. Саме таким Богдан залишиться в нашій пам’яті… Тепер йому навіки 25 років», – і скорботним словом звернувся до присутніх заступник міського голови Василь МАРЮХА.
Важкий і непереборний біль втрати розриває душу і серце, що не дочекалися Богдана мама й батько, дружина, брати, сестра та бабуся, повідомили в мерії Ромен.
Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України Богдана ЛУЦЕНКА назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його бойових побратимів, родичів і земляків!
Вічна пам’ять та вічна шана Герою, який віддав життя за кожного з нас!
