Тростянецька громада знову схиляє голови у глибокій скорботі.
Сьогодні відбулася церемонія прощання з загиблим Героєм – Нарожним Олександром Олександровичем, захисником України, який віддав своє життя за нас з вами. Живим коридором пошани провели в останню дорогу Героя рідні, близькі, знайомі, побратими та жителі громади, повідомили в мерії Тростянця.
Олександр народився 2 березня 1978 року у місті Тростянець. Тут проходило його дитинство, навчався в Тростянецькій загальноосвітній школі № 5. Однокласники та вчителі пам'ятають його, як дуже доброго, товариського, енергійного хлопця. Він мав багато друзів, завжди був готовий прийти на допомогу кожному, хто того потребував.
Олександр Олександрович Нарожний працював машиністом у Смородинському депо, потім – на Тростянецькій шоколадній фабриці ПрАТ «Монделіс Україна». Завжди усміхнений та привітний, він добросовісно ставився до виконання своїх обов’язків, таким пам’ятають Олександра його колеги по роботі. Останнім часом Олександр Нарожний працював координатором виробничих ліній, навчав та ділився досвідом з молодшими колегами, які згадують старшого товариша найтеплішими словами. Сповнений енергії та сил, він мав багато планів та задумів на життя. Але війна внесла свої корективи…
Відразу з після деокупації Тростянця, Олександр Нарожний не зміг стояти осторонь, добровольцем пішов захищати рідну країну від ворожої російської навали. Під час виконання бойових завдань був вірним побратимом та надійним другом, стійким та незламним у протистоянні з ворогом, який прийшов на українську землю.
Нарожний Олександр Олександрович служив стрільцем-помічником гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Життя його трагічно обірвалося 25 грудня 2023 року на Харківщині.
Добрим, з почуттям гумору та активною життєвою позицією – таким назавжди залишиться Олександр Нарожний у пам’яті рідних, друзів та бойових побратимів.
У загиблого Героя залишилася мама Тетяна Миколаївна, дружина Олена, донька Катерина та брат Олексій…
Важко підібрати слова, щоб розділити горе втрати, не передати біль рідних, які хоронять свого сина, чоловіка, батька, брата. Нестерпний біль за ще одне життя, яке забрала клята війна…
Присутні на церемонії прощання схилили коліна в живому коридорі, проводжаючи Героя в останню путь… Поховали мужнього воїна з військовими почестями на Алеї Пам’яті цвинтаря по вулиці пам’яті у місті Тростянець. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим Воїном.
Зі словами глибокого співчуття звернувся до матері загиблого Героя, до його рідних та близьких міський голова Юрій Бова: «З 2014 року, коли росія почала війну на Донбасі, Тростянецька громада втратила вже понад сорок своїх кращих синів… Ми повинні зробити все, щоб ці жертви не були марними. Щоб Україна, за яку поклали життя наші героїчні земляки, була такою, про яку вони мріяли! Ми маємо помститися за кожне втрачене життя, за кожну пролиту материнську сльозу! Хочу низько вклонитися Матері, яка виростила й виховала сина патріотом рідної української землі, дружині та доньці… Олександр Нарожний був справжнім патріотом, справжнім героєм.»
На траурному мітингу з промовою виступив лейтенант В’ячеслав Заброда – офіцер першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки. Дружині загиблого захисника він передав бойовий прапор.
У ці гіркі хвилини поділяємо ваше горе, сумуємо за втратою найкращих синів України. Висловлюємо щирі слова вдячності Олександру Нарожному за його вірність, чесність, мужність виявлені під час захисту нашої країни. Вірою і правдою він захищав від окупантів рідну землю, боровся за незалежність нашої держави, за життя та майбутнє кожного українця, кожного з нас…
