Завантаження ...

«Дивіться на батьків вашого партнера», – сумський сімейний психолог про аб’юз і токсичні стосунки

«Дивіться на батьків вашого партнера», – сумський сімейний психолог про аб’юз і токсичні стосунки фото

У сучасному світі все частіше можна почути термін «токсичні стосунки». Це явище, що захоплює не лише особисте життя, а й робоче середовище, дружбу та інші соціальні взаємодії. Що насправді ховається за цим поняттям і як впоратися з його негативним впливом?

Журналісти MISTOSUMY.com вирішили розкрити тему токсичних стосунків та зустрілися з сумським сімейним психологом, щоб обговорити з ним проблему токсичних відносин, як їх помічати та розуміти. Герой нашого матеріалу – Олександр Підгорний, сімейний психолог, психотерапевт, езотерик, співзасновник школи Психотерапії й Тантри.

На фото Олександр Підгорний

- Прийшов до психотерапії через власний біль, як і більша частина спеціалістів цієї галузі. Як ви розумієте, прийти до теми созалежності та розлому у відносинах – можна лише через розбите серце. Так, у минулому я зацікавився психотерапією, і це за собою повело зцілення як себе, так й інших, – розповідає про себе Олександр.

Токсичні відносини

Токсичні стосунки – це стосунки, у яких одна людина отримує ресурс і гормони щастя та мотивації, від іншої: пригнічуючи, принижуючи та знецінюючи. Для іншої людини це буде виливатися у втому, стрес, депресію та можливо апатію. А нам, людям, властиво заряджатися від спілкування з іншими людьми й ніяк по-іншому. Саме слово «аб’юз» походить від англійського abuse – шкодити. До цього можна віднести будь-які прояви насильства: як психологічні, так і фізичні. Загалом, він є не у всіх стосунках, але будь-які стосунки, де є аб’юз – є токсичними.

- Токсичні відносини – це ті, у яких ріст або ж розвиток одного партнера спричиняє біль іншому. Це співзалежність, тобто у кожного з них є свій, так би мовити, повідець, який обмежує кордони розширення. Піди трішки далі – з іншого боку починається біль, а якщо починається така реакція – це починає підштовхувати людину «за кордони». І можна сказати, що «сніжний ком» негативних емоцій накопичується, – ділиться з нами пан Олександр.

Якщо ви у токсичних стосунках – це потрібно лікувати, а якщо ще ні – то робіть таку емоційну гігієну, щоб не допускати «сніжного кому». Іншими словами, якщо відчуваєте, що йде якась реакція – відійдуть у бік, подивіться, чого не вистачає, що болить, заспокойтеся, а потім вже реагуйте.

«Рожеві окуляри» про які ми звикли говорити на початку відносин, коли ти ідеалізуєш партнера, ми його по суті «не бачимо». Ми можемо дивитися на нього, але бачити когось з батьків у найкращій його варіації.

- Тобто, ми у ньому бачимо людину, яка обов’язково принесе у життя нам якісь плюси, радість, які нам давали батьки. Ці окуляри зникають, коли ми починаємо бачити різницю, – розповідає Олександр.

Які причини виникнення аб’юзу у стосунках

Тут у першу чергу ми говоримо про наші кордони. Тобто, якщо минулі відносини чи обставини змусили ці кордони зміститися, то, звичайно, залишається простір, який заповнить людина, у якої більше того, чого вам не вистачає. Простішими словами, якщо раніше ви були у таких відносинах, де могли спостерігати безпосередньо токсичність з боку партнера, то у вас можуть бути зміщені кордони власного «я», що дає змогу іншому партнерові, наприклад, проявляти той самий аб’юз до вас знову, бо ви це дозволяєте. А висота стіни – це безпосередньо інтенсивність минулого негативного досвіду.

- Зцілити відносини неможливо, починати треба з себе, зі своїх думок, навіювання, страху та кордонів. Бо якщо ви не пропрацюєте ті ж кордони у собі, то навіть якщо ви підете з токсичних відносин, ви потрапите у такі ж самі інші. Тому навіть, якщо говоримо про сімейну психологію, ми говоримо про психологію людини, – розповідає Олександр.

Наші кордони – це наша травматична стіна, де ми існуємо з одного боку більшу частину часу та з іншого меншу її частину. Це і є дві наші субособистості між якими ми перемикаємося. І якщо стіна велика, то щоб перемикнутися, потрібен сильний сплеск енергії. А якщо умовна стіна пропрацьована, то перемикаємося ми повільно. І ось цей перехід пан Олександр відмічає, як зцілення.

«Червоні прапорці», які потрібно бачити та знати

- Сказати, що людина поводить себе з усіма однаково не можна. Ми маємо своєрідні маски у спілкуванні з особистостями, залежно від статусу, відношення й тому подібне. Тут потрібно дивитися не на те, як людина себе поводить, а на те, чи дозволяєте ви їй це, – розповідає Олександр.

Якщо ви вважаєте, що агресивні відповіді на якесь питання – це правильно, то немає різниці з ким ви будете, адже поводити та людина буде себе так само, бо ви це дозволяєте. Знову ж таки. Це не сигнал до дій, аби кинути людину, а скоріше – звернутися до спеціаліста, з яким можна пропрацювати ці питання.

- Щоб відрізнити «червоні прапорці» потрібно знати себе, тільки так ви зрозумієте, що щось не так, - говорить Олександр.

Якщо ви вимушені йти «проти себе» – це має назву компроміс, але у відносини ви прийшли не заради цього, чи не так? А щоб не йти проти себе, потрібно знати себе. Тож порада від нашого героя: «Занурюйтеся у власний всесвіт усередині, вчить власні почуття та дії, не нехтуйте цим».

- Говоріть. Озвучуйте своїм партнерам те, що вам не подобається, що вас якось зачіпає. Але при тому, говоріть про себе, а не про когось. Що я маю на увазі, не звинувачуйте нікого у чомусь, а саме проговорюйте, розжовуйте. Наприклад: «Зараз сталася така там ситуація, і я відчуваю себе такою то такою», – радить Олександр.

Якщо постійно нехтувати власним «я», змовчувати, коли щось не так, то надалі зникає ентузіазм робити у бік людини будь-що. Тобто людина бачить результати через ті ресурси, через які він розуміє відносини. І це не шантаж, типу не роби так-то, бо я не буду робити то-то, ні. Це пояснення циклу подій, тому що усі ми живемо в енергообміні.

- Можете при такій розмові у відповідь почути агресію, а це вже вам той самий «прапорець». Агресивно налаштована людина чує у такій вашій розмові звинувачення її. І якщо вчасно не звернутися у такій ситуації до психотерапевта, наслідки можуть бути гірші, – розповідає Олександр.

Ознаки токсичності включають:

  • Нездатність вирішувати конфлікти. Партнер відмовляється обговорювати певні питання або визнавати ваші проблеми;
  • Відсутність довіри та постійний контроль;
  • Відчуття невпевненості у власній особі у відносинах;
  • Занепокоєння друзів та родичів щодо вашого партнерства;
  • Недостатня здатність до компромісів у відносинах;
  • Важкість у відкритому спілкуванні та поділі почуттів;
  • Відмова від особистих інтересів та звичок через партнерство;
  • Почуття тиску на швидке просування відносин;
  • Порушення довіри та брехня у відносинах;
  • Зловживання різними видами поведінки у відносинах;
  • Посилення психічних та фізичних проблем зі здоров'ям через відносини.

Як відрізнити у побуті аб’юз

- Найціннішою порадою тут буде дивитися на батьків вашого партнера. Адже якщо поміж ними був аб’юз, то у вас він також буде, адже ми ініціюємо атмосферу, яка була вдома у наше особисте життя. Хочемо ми того чи ні, – радить Олександр.

Різниця між аб’юзом та звичайним конфліктом у тому, що в останньому є якась ціль. Ми сваримося чому? Бо хочемо дійти до якогось рішення та не повертатися до нього. Якщо говорити про аб'юз, там основна мета тільки в однієї людини – вивести на емоції партнера. Іншими словами, це емоційні гойдалки. Сьогодні ви ідеальна чи ідеальний, а завтра у вас зібралися чи не найгірші якості людини, наприклад. Говорити у загальному, що така то ситуація – це аб’юз, досить складно, адже може бути аб’юз зі сторони як вас, так і партнера.

- Стандартна ситуація. Ваш хлопець захотів увечері піти випити з друзями, а ви розраховували на сімейну вечерю та домашнє побачення. Ви почали йому говорити, що ні, скасовуй плани, бо я хочу провести з тобою вечір. І тут найцікавіше. Якщо ви не домовлялися про це домашнє побачення, а про зустріч з друзями ваш хлопець домовився – він має піти. Пояснюю. Якщо він не відстоїть власні кордони – це самоаб’юз і якщо ви змусите його скасувати заздалегідь заплановані плани – це аб’юз з вашої сторони. До того ж, якщо він піде проти свого слова – він втратить самоповагу, – пояснює пан Олександр.

Чому люди не тікають від таких відносин?

- Бо в їх партнері-аб’юзері бачать батька чи мати. Поки вони з ним чи нею, вони відчувають себе маленькою дитиною. Змусити їх піти – це те саме, що змусити маленьку дитину піти з дому й кинути батьків, – розповідає Олександр.

Бувають випадки, коли люди дійсно самі йдуть з таких відносин, але відбувається це тоді, коли людина, умовно, дійшла до дна. Та сама ситуація, де страх втрати батьків рівносильний страху втрати життя.

Досвід з парами

- Був дуже цікавий досвід у мене, коли звернулося не двоє, а троє. Так сталося, що людина, яка сплатила послуги, була у ролі майбутнього чоловіка, а людина, яка його привела до мене була у ролі нинішнього коханця жінки, – розповідає пан Олександр.

Справа тут у тому, що у жінки були високі кордони на основі минулого негативного досвіду, а саме зґвалтування. Жінка знайшла в обох претендентах того, чого їй не вистачало. В одному сексуальність та небезпечність, а в іншому слабість та безпечність. Це і була ситуація жінки. Якщо у неї буде лише 1 чоловік – вона не буде щаслива, бо не знайде у ньому того, що їй потрібно. Тобто не буде або небезпечності та сексуальності, або безпечності та слабості. А те, що посередині – буде не помітним, іншими словами, не буде «чіпляти». Щоб змінити тип чоловіків, які привертають її увагу, чи дозволити чоловікові поряд змінитися самому – необхідно пропрацювати травму зґвалтування.

- Так склалася ситуація, що я жив у тій атмосфері тиждень з ними, тому міг слідкувати за ними на усі 360 градусів, – розповідає Олександр.

Коли наш герой пропрацював з жінкою травму зґвалтування, вона змогла розійтися з коханцем і вийти заміж за нареченого.

Методи зцілення

Як повідомляє наш герой, є два способи, так би мовити, зцілення людини. Один – це робота з тілом, де ти працюєш з больовими точками. Кожна негативна емоція чи пам’ять має свої точки розташування у тілі, а якщо взаємодіяти з ними, ми наче вдруге проживаємо ту ситуацію, яка принесла найбільше болю. Наша психіка та тіло – нерозривно пов’язані один з одним. І біль не буває тільки психологічна – вона обов’язково буде мати своє місце на тілі.

- Я називаю це психомасажем, коли ти знаходиш точку скупчення негативної енергії, працюєш з нею зі спеціальною візуалізацією, диханням тощо, тоді ти допомагаєш людині прокручувати спогади того дня знову. І після цього починається сеанс безпосередньо психотерапії, – по поличках розповідає Олександр.

Другий спосіб зцілення – звичайний сеанс психотерапії, де людина розповідає проблему, досвід життя й крок за кроком знаходять те, у наслідок чого з’явилася проблема. Це зворотній підхід, тому через психіку можна прийти до зцілення тіла.

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: