Ніколи не знаєш, коли і де зустрінеш свою долю. Зазвичай, вона з’являється у той момент, коли найменш цього очікуєш. А ще менш очікуєш – зустріти кохання на війні. Так й сталось у наших героїв сьогоднішньої історії – Олександра та Ольги, які нині служать у Сумах.
Ніколи не знаєш, коли і де зустрінеш свою долю. Зазвичай, вона з’являється у той момент, коли найменш цього очікуєш. А ще менш очікуєш – зустріти кохання на війні. Так й сталось у наших героїв сьогоднішньої історії – Олександра та Ольги, які нині служать у Сумах.
Журналісти сайту MISTOSUMY.com до Дня закоханих поспілкувались з ними та дізнались подробиці. А саме: про непередбачене знайомство. Про зародження романтичних почуттів на війні. І про те, чи буває кохання з першого погляду.
Ольга та Олександр
Подружжя познайомилось в навчальному центрі морально-психологічної підтримки військовослужбовців Сил ТРО України, що на Донеччині.
Олександр на момент знайомства був старшим лейтенантом та заступником командира батальйону з морально-психологічної підтримки. А Ольга якраз проходила у них навчання. Саме там доля їх і звела.
«Я побачила в ньому саме того чоловіка, про якого я мріяла та будувала образ в своїй голові. Це дійсно було кохання з першого погляду», – поділилась з нами Ольга моментом першої зустрічі.
Олександр та Ольга
Розповімо вам трохи про наших героїв. Олександр з самого першого дня повномасштабного вторгнення бере участь у відбитті збройної агресій росії у складі 99 об ТРО. Виконував спеціальні бойові завдання у складі оперативного угрупування військ та займався питанням морально-психологічної підтримки військовослужбовців Сил ТРО ЗСУ у зоні бойових дій на Донеччині. Має нагороди: головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест», «Хрест військова честь», президента «За військову службу», «За оборону України», ТРО «Щит сил ТРО ЗСУ».
Ольга з 14 жовтня 2022 року бере участь у відбитті збройної агресії росії проти України. Також, як і її коханий, виконувала спеціальні завдання батальйону у складі 99 об ТРО. З початку формування Центру морально-психологічної підтримки проводила роботу з підтримання морально-психологічного стану визначених військових частин в зоні ведення бойових дій. А також – в підлеглих окремих батальйонах. Організовувала документообіг військової частини. Має нагороди президента «За оборону України» та ТРО «Щит сил ТРО ЗСУ». Наразі вона офіцер стройової частини в бригаді.
Ольга та Олександр
Під час служби
У навчальному центрі Оля перебувала два місяці, після чого її разом з Олександром перевели в військову частину управління ТРО:
«Для нас це було дуже неочікувано, що надалі проходження служби буде в одній військовій частині. Вже після першого спільного виїзду на завдання, зрозуміли, що вже жити не можемо один без одного. З того моменту ми не розлучались, на всі завдання виїжджали одною групою, завжди були поруч один з одним», – коментує наша героїня.
Коли пара потрапила на реабілітацію до госпіталю після того, як довго знаходились на фронті (Донецький напрямок), Олександр наважився на відповідальний вчинок. Він розумів, що її можуть раніше виписати з лікарні і відразу відправлять на фронт без нього. Отже, більше не міг чекати іншого моменту – зробив пропозицію своїй коханій від щирого серця, затамувавши подих. Оля, не вагаючись, погодилась. Саме там, у шпиталі, подружжя й розписалось.
Поруч з коханою жінкою нашому герою нічого не страшно. Коли вони були під обстрілом на фронті, Олександр дістав для Олі каву та пиріг, аби зробити приємне:
«Хоча кава та пиріг були холодними, але це тааак було смачно, й страшно водночас», – згадує Ольга.
Наразі наші герої проходять службу в 117 бригаді ТРО ЗСУ у Сумах. Мають трьох діток: син 16 років (від першого браку Олександра) та дві доньки – 12 та 10 років (від першого браку Ольги) та мріють про церемонію одруження «Хупа» (іудаїзм) – так як вони є єврейською родиною та прихожанами. Віримо, що це обов’язково здійсниться.
Вітаємо всіх закоханих, бажаємо миру, міцного кохання та наснаги. Все буде Україна!
Спілкувалась Юлія Ковальова