На сайті президента України збирають підписи під петицією “Присвоїти звання Героя України (посмертно) Проневичу Сергію Івановичу”.
На сайті президента України збирають підписи під петицією “Присвоїти звання Героя України (посмертно) Проневичу Сергію Івановичу”.
Авторка петиції Проневич Антоніна Іванівна пише:
“Пане Президенте!
Я, Проневич Антоніна Іванівна, звертаюся до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові Проневичу Сергію Івановичу, 05.06.1991 року народження.
Мій син Сергій народився у селі Боромля Тростянецького (нині Охтирського) району Сумської області 05 червня 1991 року.
З 8 класу школи Сергій Проневич займався легкою атлетикою. У 2019 році став рекордсменом України, пробігши марафон у повній військовій амуніції вагою близько 25 кілограмів за 4 години 36 хвилин.
У 2017 році Сергій Проневич вирішив піти на строкову службу до армії — на півтора року потрапив до спортивної роти Одеської національної гвардії. Окрім спорту, займався виробами з дерева та інших природних матеріалів.
По завершенні служби в армії проживав та працював тренером-викладачем спортивного клубу «Олімпієць» у рідному селі Боромля Охтирського району Сумської області.
У кінці лютого 2022 року мали відбутися чергові спортивні змагання, на які Сергій так і не потрапив. Розпочалася повномасштабна війна. З 24 лютого 2022 року наше рідне село Боромля було окуповане російськими військами.
Сергій був мужнім, відважним і самовідданим обороні нашого села та палким патріотом України. Він ніколи нікого і нічого не боявся. І саме тому він не залишився осторонь та проявив активну громадянську позицію та самовідданість у боротьбі з окупантами.
Протягом березня 2022 року, коли село Боромля знаходилося в окупації, Сергій за власною ініціативою проводив диверсійно-розвідувальну роботу на території громади. Він самотужки знищив «коктейлями Молотова» вісім одиниць ворожої техніки. Вдень Сергій виготовляв «коктейлі Молотова», а вночі клав кілька пляшок в рюкзак і біг для розвідки ворожої техніки.
Я та мешканці села просили Сергія бути обережним та трохи стриманішим у своїх діях, але переконати його в цьому нам так і не вдалося, він нікого не слухав і говорив: «Якщо всі будуть ховатися та сидіти, склавши руки, то хто ж тоді буде захищати нашу країну та наших людей? Смерті я не боюся, бо мене тут ніхто і ніщо не тримає».
При черговому поході в розвідку він був поранений російськими військовими, був взятий у полон та закатований до смерті в березні 2022 року.
Указом Президента України від 21 листопада 2022 року № 795/2022 Проневича Сергія Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Я пишаюсь своїм сином – Героєм!
Попереду Сергія могли чекати довгі роки життя, проте він усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та вже нездійснених мрій.
Хочу, аби про його заслуги та здобутки не забули ніколи.
Проневич Сергій Іванович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!”.