На сайті президента України підписують петицію “Присвоєння звання "Герой України" (посмертно) старшому кулеметнику 3 відділення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення "Донбас"військової частини 3035 Східного ОТО НГУ,молодшому сержанту Вавелюку Сергію Володимировичу (05.05.1992 р.н)”.
На сайті президента України підписують петицію “Присвоєння звання "Герой України" (посмертно) старшому кулеметнику 3 відділення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення "Донбас"військової частини 3035 Східного ОТО НГУ,молодшому сержанту Вавелюку Сергію Володимировичу (05.05.1992 р.н)”.
Авторка петиції Вавелюк Яна Петрівна пише:
“Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання "Герой України" (ПОСМЕРТНО) моєму чоловіку - хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини,мужньому воїну,справжньому патріоту,молодшому сержанту Вавелюку Сергію Володимировичу (05.05.1992 р.), старшому кулеметнику 3 відділення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення "Донбас"військової частини 3035 Східного ОТО НГУ.
Повномасштабне російське вторгнення зустрів у складі Національної Гвардії України, з перших днів війни боронив Батьківщину на Чернігівському напрямку,де з успіхом відстояли територіальну цілісність України.
У квітні 2022 року був переведений у Слов’янськ Донецької області, пізніше проходив військове навчання у Великій Британії.
Восени 2023 року військова частина Сергія була переведена на Куп’янський напрямок – одну з найгарячіших ділянок фронту.
21 січня цього року старший кулеметник батальйону спецпризначення «Донбас», молодший сержант Вавелюк Сергій Володимирович прийняв свій останній бій. При виконанні військових обов’язків отримав тяжкі, комплексні поранення несумісні з життям.
У розмовах з родиною Сергій наголошував: «Назад дороги немає! Я буду бити ворога до останнього. Хто захистить мою дочку? Не хочу, щоб її дитинство та юність забрала війна!».
Він завжди допомагав іншим і словом, і ділом. Любив співати та танцювати, міг заспокоїти людину, підтримати її і підняти настрій. Веселий, натхненний, позитивний, товариський, щедрий. «Згасло наше сонечко», - з невимовним сумом говорять друзі мого Сергія...
Маючи ще стільки планів та нездійснених мрій, Сергій віддав за свободу України найцінніше-своє життя....
Я щиро вірю ,що подвиги мого коханого чоловіка і люблячого тата не будуть забуті, а його ім'я увіковічниться у лаві Героїв України.
Пане Президенте, від імені родини, друзів, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (ПОСМЕРТНО).
Нині зібрано половини з необхідних для розгляду петиції 25000 голосів.
Залишилося 72 дні.