На сайті президента України почався збір підписів під петциією “Присвоєння звання Героя України (посмертно) Захаруку Івану Володимировичу”.
Авторка петиції Захарук Катерина Володимирівна пише:
“Шановний пане Президенте, прошу Вас підтримати петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату добровольцю Захаруку Івану Володимировичу 20.09.1991 року народження.
Захарук Іван одним із перших добровільно став на захист нашої Батьківщини. Перебував на службі у розвідувальному підрозділі 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А 4532).
За весь період військової служби Іван Захарук гідно виконував бойові завдання на багатьох напрямках, серед яких: Чернігівський, Бахмутський, Лиманський, Куп’янський, Вугледарський.
14-го лютого противник завдав удар керованими авіабомбами по позиції на Вугледарському напрямку (Донецька обл.), на якій знаходилися 2 побратими Захарука Івана. Рятувальний екіпаж оперативно вирушив на пошуки бійців, 1-го військовослужбовця вдалося відшукати під 3-х метровими завалами землі та врятувати йому життя, іншого військовослужбовця не вдалося знайти. Повторні пошуки рятувальним екіпажем загиблого бійця не відбулися через активні наступальні дії противника.
Незважаючи на безперервні штурми з боку окупантів, які були підкріплені авіацією, артилерією та важкою бронетехнікою противника, Захарук Іван не покинув тіло полеглого побратима та прийняв сміливе рішення – знайти та повернути тіло соратника. 17-го лютого Іван Захарук разом з іншим побратимом вийшли на своє останнє завдання. Пошукова операція загиблого військового тривала близько 4-х годин, тіло знайшли під 6-ти метровими завалами. Після проведення пошукових заходів, військовослужбовці чекали сутінок для здійснення евакуації полеглого побратима, проте пряме влучання артилерійського снаряда обірвало життя Захарука Івана.
Іван Захарук завжди проявляв особливу хоробрість. Під час одного з обстрілів противника, побратим Івана не встиг до укриття, унаслідок чого йому відірвало ступню. Попри те, що ворог не припинив вогонь, Захарук Іван повернувся по товариша, щоб надати першу медичну допомогу.
За сумлінну службу Захарука Івана було неодноразово відзначено грамотами, медаллю «За службу у розвідці», а також надано статус учасника бойових дій.
За життя Захарук Іван мав хоробре та добре серце, ніколи не поступався своєму життєвому принципу, не залишав людей на самоті з власними бідами та проблемами.
Іван Захарук мав велику пристрасть до спорту. За спортивні досягнення йому було присуджене почесне звання «Майстер спорту України з панкратіону». Він був прикладом для багатьох у своєму професіоналізмі, завзятості та доброті.
Захарук Іван здійснив справді Героїчний вчинок і заслуговує на увіковічнення його імені в історії та пам’яті людства. Він віддав найдорожче - своє життя.
Пане Президенте, від імені себе, як дружини, від імені родини, друзів, побратимів, спортивної спільноти просимо Вас підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату розвіднику Захаруку Івану Володимировичу.
Уклін та шана Герою”.
Наразі зібрано 2 тис. підписів із необхідних для розгляду 25 тис. грн.
