Сучасні операційні, як у серіалах – розмова з сумським хірургом

Сьогодні хочемо познайомити вас з професією хірурга та розповімо, чи відрізняються медичні серіали, які зараз набрали неабиякого попиту, з нашою реальністю. На що хворіють сум’яни, як відпочивають хірурги та як же витримують таку складну професію. З якими складностями зтикаються лікарі та якими рисами характеру повинні бути наділені – читайте далі у матеріалі.

РЕКЛАМА Сьогодні хочемо познайомити вас з професією хірурга та розповімо, чи відрізняються медичні серіали, які зараз набрали неабиякого попиту, з нашою реальністю. На що хворіють сум’яни, як відпочивають хірурги та як же витримують таку складну професію. З якими складностями зтикаються лікарі та якими рисами характеру повинні бути наділені – читайте далі у матеріалі.

Олег Материнський – лікар-хірург загального спектру, який у кваліфікації з 1987 року. Після закінчення медичного інституту по розподілу приїхав працювати у Суми у 5-ту міську лікарню, де пропрацював з 1987 по 1999 рік. З кінця 1999 по 2016 рік працював хірургом у Сумській обласній клінічній лікарні. А з того самого року по сей день завідуючий відділенням медичного центру «Медсоюз».

На фото Олег Материнський, хірург МЦ «Медсоюз»
 

- Чому саме хірургія? Що чи хто стали поштовхом?

- Напевно скажу, що родичі хотіли, щоб я став хірургом. Скоріше за всього, найбільше на це вплинув мій дід, який пройшов війну й бачив багато чого: від страждання до подвигів лікарів. І увесь час мені говорив: «Олег, йди на хірурга». Отак це й сталося, я закінчив училище, мед інститут і став хірургом. Зараз я вже, можна сказати, на заході хірургічної кар’єри, так що за увесь час встиг закохатися у професію. Інша спеціальність у мене б навіть і не вийшла, як я вважаю (посміхається – ред.) Бо хірурги – це щось про руки, про їх уміння та знання.

- Які плюси та мінуси професії можете виокремити?

- За 37 років роботи помічав лише плюси (посміхається – ред.) Якщо серйозно, то з мінусів, можу згадати тільки те, що дуже складно прийняти, що інколи не можеш допомогти людині, бо, наприклад, у неї рак, а вона цього не знала. Була така ситуація, коли жіночка пришла з однією проблемою, я розрізаю її, і розумію, що у неї рак, який вже не вилікувати, не прооперувати. І тут вже також, робиш усе від себе можливе й з осадком на душі розповідаєш пацієнткі, що та як. А з плюсів – це навпаки, допомога людям.

- Перший лікарський досвід. Чи пам’ятаєте першу операцію, яку виконали?

- Найперша операція була у мене у Сумській 5-тій лікарні, коли приїхав, не маючи досвіду, тобто тільки після проходження інтернатури, й завідуючий каже протягом місяця мені й напарнику у якого хоча б якийсь досвід вже був: «Так, Сергій, у нас 2 пацієнта з грижами, одну робиш ти, а Олег асестує, а другу він, а ти асестуєш». І це була найперша моя операція.

- Хвилювалися у той момент?

- Операція прошла успішно, хвилювання як такого не було, бо я знав, що треба робити. Професія хірурга не для слабонервових, знаєте, тут потрібен внутрішній стрижень, який не дасть спуску. Бо усе життя ти вчишся, пізнаєш щось нове та вивчаєш детальніше. У цьому й краса хірургії. А так, ти зробив одну операцію, потім другу, потім прийшов додому, подивився, а якщо у тебе ще й візуальна пам’ять і ти пам'таєш усе, то можеш відтворити.

- Що складне зустрічали на практиці?

- Ну, не скажу, що прям складне можна зустріти, усе можна вивчити, дізнатися та підготуватися, головне бути готовим до нового, до знань та не лінуватися. І звичайно бути впевненим у власним силах. Зі складного це те, що оперувалося в Обласній лікарні: операції на черевній порожнині, грудної клітини, резекції шлунку, операції на кишківнику, і печінки – тобто, усе, що робилося, те й робили. Якщо початківцям дають більш легкі – це грижі, апендецити, то вже досвідченим довіряють складні випадки.

- Розкрийте нам закулісся операційної: скільки людей може знаходитися на операції, як відбувається процес початку операції, а як кінець?

- Насправді, усі ті серіали, де показують операційні сучасного дизайну, у нас вона не відрізняється: сучасне обладнання, стерильність, зручність. Усе це є, я вам покажу потім. Персонал кваліфікований, швидко реагує та слідкує за усім. По кількості людей, тут класика: хірург, 1-2 асистента, анастезіолог, анастазістка, операційна медсестра та молодша медсестра. А от стосовно початку та кінця операції так, то все як у серіалах чи фільмах: ми миємо обов’язково руки, дезинфікуємо їх, нас одягають, потім рукавички (посміхається – ред.)

[GALLERY-126]

- Зараз усе популярнішими стають лапароскопічні операції, що Ви думаєте стосовно цього?

- Так, раніше усі операції були відкриті, з розрізами, а зараз використовується метод лапароскопічної операції, тобто через маленькі проколи 1-1,5 см у тіло вводяться тонкі довгі інструменти якими й робимо операцію. Сказати, що складно – та ні, головне привчитися та набити руку, так сказати. Інколи це навіть простіше, бо після цього методу людина швидше відновлюється, немає великих шрамів й краще самопочуття.
 

«Головне дати відпочити не тільки очам, розуму, а й кінцівкам»

- Операції можуть тривати по 6 годин та більше, як Ви витримуєте? Адже це не посидіти, не відпочити, а постійна концентрація.

- Ну довготривалих операцій мало, насправді, так, є, але рідко. Особисто у мене це була операція на 7 годин, а у середньому тривалість – це 4-5 години. Як витримуємо? Та вже якось і звикли, і якось ти в операційній не замислюєшся про час, а потім виходиш і розумієш скільки пройшло. Стоїмо, працюємо, у роті може пересихати, але не звертаємо на це уваги. Коли тільки починав, то міг простояти в операційній 4 чи 5 операцій підряд. Тож виносливість напрацьовується з роками. І якщо початківців можуть замінити більш кваліфіковані, то у моїй ситуації таке не проканає.

- Скільки найбільше операцій може бути за чергування? Та взагалі скільки годин може тривати Ваша зміна?

- У нас звичайний робочий день, а операцій за зміну може бути дуже багато. Одного разу за зміну провів 7 операцій. І потім медсестра, яка асистувала вихвалялася, що от у неї було аж 7 операцій за зміну (посміхається – ред.)

- А як же Ви відпочиваєте після такого складного дня?

- Та як, як усі. Приїхав додому, посидів, відпочив, подивився щось, почитав і зранку на роботу, як завжди. Нічого особливого, головне дати відпочити не тільки очам, розуму, а й кінцівкам.

- З якими проблемами люди найчастіше надходять до лікарні?

- У нас в основному виконуються операції на патологіях черевної порожнини: камінці у жовчному міхуру, виразки, операції на товстому кишечнику, грижі тощо. Найчастіше – це жовчно-кам’яна хвороба, грижі, апендицит, щитовидна залоза.

- Чи траплялося, що пацієнти помирали на Ваших очах?

- У кожного хірурга за усю його кар’єру будуть такі випадки. І це залежить не від його професіоналізму, а від стану здоров’я пацієнта. Тобто ускладнення, що пов’язані з супутною патологією людини. Одного разу наступила зупинка серця під час операції, бо було вікове ускладнення патології. Але знаєте, таке стається дуже рідко, бо перш за все ми вивчаємо анамнез пацієнта, алергії тощо. Враховуємо ризики й приймаємо рішення.

- Під час повномасштабної війни чи доводилося Вам оперувати військових? З якими проблемами вони зверталися?

- Взагалі у військових такі ж проблеми, як і в інших, це грижі, апендицити, жовчно-кам’яна хвороба, виразки тощо. Для них у нас діє знижка, тож завжди підтримуємо й не відмовляємо ніколи.
 

«Не займатеся самолікуванням, бо інколи це може й згубити»

- Які позитивні історії, пов’язані з пацієнтами, Ви запам’ятаєте на все життя?

- Та вони усі позитивні, коли ти рятуєш життя та розумієш, що зробив життя пацієнта повноцінним.

- Якими якостями та рисами характеру, на Вашу думку, має бути наділений хірург?

- Найперше, це рішучістю. Ми повинні чітко розуміти у чому проблема та приймати рішення, а не дзвонити комусь, сумніватися у власних знаннях та радитися з усіма. От працюєте ви у лікарні, вас викликають там на якусь сиутацію, ви приїжджаєте й повинні поставити діагноз, виставити показання до операції, самому підготуватися, виконати оперативне втручання. І все, а не бігати та у всіх запитувати, що там, а що там. Також, до рис додам відповідальність, бо ми несемо відповідальність за кожного пацієнта, звичайно. Та професіоналізм.

- При яких симптомах потрібно звернутися до хірурга?

- Будь-які больові симптоми, які виникають у черевній порожнині. Дискомфорт, порушення харчування, болі при ходьбі, при харчуванні – це все дуже голосні дзвіночки для того, щоб звернутися до хірурга. Не займатеся самолікуванням, бо інколи це може й згубити. Заплатіть гроші, полежте у стаціонарі день чи два, відпочиньте, так зате будете знати, що у вас все добре.

- Як Ви вирішуєте конфліктні ситуації з пацієнтами або колегами?

- Та у нас немає конфліктів серед колег, бо усі кваліфіковані, знають свої обов’язки, тому усе налагоджено. З пацієнтами немає конфліктних ситуацій, лише, знаєте, рідко буває, що просто хочеться людині покричати та й все.

- Ваші топ-5 порад, як залишатися здоровим і підтримувати свій організм у тонусі та формі? 

- Помірні фізичні навантаження, регулярне заняття якимось спортом, здорове харчування, звертання за медичною допомогою до спеціалістів та зберігати психічне здоров’я.

- Як лікар-хірург відволікається від роботи?

- Від професійної роботи відволікаюся не професійною (посміхається – ред.) Домашні справи, літературу люблю читати усяку та й дивитися фільми.

- Кілька порад тим, хто хоче стати хірургом

- Якщо є бажання – йдіть, вчиться та намагайтеся. Усе прийде з досвідом. Якщо ви бачите, що у вас є усі навички для того, щоб стати лікарем – спробуйте, чому ні? Так, буде важко, але ви настільки закохаєтеся у цю сферу, що будете нею дихати. Тому що це саме та професія, яка на усе життя.
 

Записатися до Олега Материнського можна у медичному центрі «Медсоюз», що знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 33, м. Суми.

Графік роботи

  • Пн-Пт 7:30 - 18:00
  • Сб 8:00 - 14:00
  • Нд 9:00 - 12:00

Соцмережі

Контактні номери реєстратури

  • +38 (066) 33-66-088;
  • +38 (098) 98-55-557;
  • +38 (073) 33-66-088;
  • +38 (0542) 77-99-95.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: