Пані полька, клюби, вулиці – історія поляків Сумщини

Етнічних поляків у Сумах залишилось дуже мало. Проте навіть одна пані полька може зібрати навколо себе сум’ян і передати любов до Польщі, навчити польської мови, історії та культури. Наше місто налічує щонайменше чотири “польські” вулиці. Що ж спільного у Сумщини з Польщею – дізнавайтеся у нашому матеріалі.

Етнічних поляків у Сумах залишилось дуже мало. Проте навіть одна пані полька може зібрати навколо себе сум’ян і передати любов до Польщі, навчити польської мови, історії та культури. Наше місто налічує щонайменше чотири “польські” вулиці. Що ж спільного у Сумщини з Польщею – дізнавайтеся у нашому матеріалі.

Польські вулиці у Сумах

Сум'яни увічнюють повагу до дружнього сусіда в назвах вулиць, згадуючи історію нашого регіону. У 2016 році вулицю 20 років Перемоги перейменували у вулицю Івана Павла II, а вулицю Пролетарську – у вулицю Люблінську (Люблін є містом-побратимом Сум,  а Іоанн Павел II – Папа Римський та етнічний поляк був покровителем Любліна). 


В останні роки у Сумах з’явилася вулиця Польська (колишня Лермонтова) і вулиця Адама Міцкевича (колишня вулиця Гастелло, район Ремісничої) названа на честь видатного польського  поета та діяча національно-визвольного руху.

Пані полька-сум’янка 

Щоб зрозуміти родинні зв’язки Сумщини з Польщею, ми зустрілися зі Світланою Пушкар, засновницею і керівницею польського клубу “Krajka». Пані художниця говорить, співає і навіть малює польською, навчає сум’ян розуміти Польщу.

“Свою польськість я відчувала завжди, навіть коли не знала, що мої дід з бабцею – поляки. Мене лишень завжди тягнуло дізнатися щось про Польщу, я часто купувала польські журнали, шукала їх у газетних кіосках. Пізніше дізналася, що мій прадід Антон Гура – поляк, який приїхав на службу до Харитоненка, працював тут агрономом, – розповідає про свої корені пані Світлана. – Вже коли почала вивчати польську, зустріла багато слів, які вживала моя бабця та з яких я сміялася, бо вважала їх словами-перекручами”.

Пані Світлана також виїздила у Польщу у березні 2022 року й прожила там перші чотири місяці війни. Вона тепло згадує як поляки приймали та підтримали українців. Спочатку пані Світлана перебувала у Вроцлаві, потім з групою українців переїхала у польське село, де більшість переселенців швидко “розібрали” по домівках місцеві, іншим надали гуртожиток. Допомагали усім, а коли побачили, що пані Світлана малює, знайшли навіть мольберт, папір та замовників для української художниці, яка здивувала поляків досконалим володінням їх рідною мовою.

 “Колись у Суми на відкриття ТЦ "Іллінський" приїхала офіційна делегація з Польщі. Привітати їх прийшли представники трьох польських клубів, чим також здивували присутніх, – розповідає пані Світлана. –  Так склалося, що польських спільнот, які об’єднують національні меншини сум’ян, завжди було більше у порівнянні з іншими ”. 

Звідки поляки в Сумах

Етнічних поляків  на Сумщині на початку цього століття було трохи більше чотирьох сотень, тоді це складало  – 0,03% населення, найменша частка серед усіх областей України .  

Історію виникнення польської громади на Сумщини нам коротко прокоментував Володимир Пошва, сумський історик-краєзнавець. 



“Поодинокі польські родини потрапили на Сумщину у кінці XVIII століття, після трьох розділів Польщі Російською, Австро-Угорською імперіями та Пруссією.

Друга хвиля переселення спостерігалася у 1831-33 роках – після придушення Російською імперію польського національно-визвольного повстання 1830 року. Тоді нелояльних до імперії поляків висилали на Сумщину на поселення. Це робили, щоб відірвати поляків від співвітчизників, бо від Сум до Польщі 800-1000 км, за мірками того часу – дуже далеко.

Друге національно-визвольне повстання поляків проти Росії зазнало поразки у 1863 році. Тож на 1864-65 роки прийшлася друга хвиля примусового виселення учасників цього повстання. Вислані також оселялися на Сумщині та в Сумах.

Третя хвиля поляків, чисельно набагато менша, потрапила до нас у 70-80-х роках XIX століття  – місцеві промисловці запрошували їх як технічних спеціалістів. 

Далі – Перша світова війна. У 1914-15 роках, коли німці наступали в тій частині Польщі, що була під владою Російської імперії, чимало польських родин переїхали до Сум як біженці.  Саме тоді у Суми приїхав відомий купець Лев Чорнобильський, який відкрив тут суконну фабрику на початку вул. Харківської. 

1939 рік – це сумна частина історії поляків у наших краях. Після розділу Польщі між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом НКВС переправило частину полонених офіцерів польської армії в табір під Путивлем. Далі частину з них було знищено, частина перевезена в інші місця і також знищена. 

У 1939 році окремі польські родини переїздили в СРСР за власною волею, це були переважно прихильники комуністичної ідеї, але їх було небагато. 

У нас була дійсно потужна польська діаспора: багато етнічних поляків, які  одружувались, народжували тут дітей.

Перша хвиля рееміграції поляків із Сум на батьківщину почалася ще в кінці ХІХ – на початку XX ст., коли було знято майже всі обмеження проти учасників і прихильників повстань 1830 і 1863 року.

Друга хвиля – прийшлася на 1918-1919 роки, після відновлення Польської держави.

Третя, не досить чисельна – у кінці 40 -х- на початку 50-х років XX століття. Тоді частина сумських поляків виїхали у комуністичну Польщу, де на відміну від  СРСР було більше вольностей. Пізніше ця можливість щезла.  

Остання, найбільш потужна хвиля польської реєміграції розпочалася в 1992 р., вже після відновлення незалежності України. Особливо потужною вона стала після початку війни у 2014 р.  та її повномасштабного етапу у лютому 2022 року. 

 За даними перепису 1959 року в УРСР проживало 363 297 поляків. станом на 2001 – вже 144 130 Дані за ХХІ століття – відсутні. (ред.) 

Тож зараз етнічних поляків на Сумщині залишилось зовсім мало", – говорить Володимир Пошва.

Повернення у Варшаву майже через 80 років

 “Розкажу вам історію про одну мою знайому сум’янку – етнічну польку пані Євгенію, керівницю одного з польських клубів у Сумах, – продовжує свою розповідь пані Світлана.  Десь у 2017 році пані Євгенія нарешті наважилася й зі своєю старенькою мамою, якій на той час було майже 100 років,  переїхали жити у Варшаву, на батьківщину. Мама пані Євгенії потрапила в СРСР у 1939 році й повернулася додому у Варшаву майже через 80 років. Ця старенька пані сказала тоді такі слова:“ Я не знала, що життя може бути таким прекрасним”.  Повернення на Батьківщину через час довжиною в життя стало найвизначнішою подією, втіленням її мрії.”

Любити Польщу й Україну

“Польську мову, розповідає пані Світлана, я почала вивчати у 2012 році  у клубі “Wiara. Nadzieja. Miłość» (Віра. Надія. Любов).  Далі на різних курсах вже відточувала знання, а оті 4 місяці, проведені у Польщі у 2022 році, стали моїм великим мовним стажуванням.

Вперше я потрапила у Польщу у 2013 році, це був Краків і там мене супроводжували дуже яскраві емоції – я відчувала намоленість цього міста і силу давнини. У 2022 році – місяць жила у Вроцлаві й для мене стало великою несподіванкою, що Вроцлав, який дуже відрізняється від Кракова, мені також неймовірно сподобався.

В різних куточках Польщі я відчувала як сильно поляки люблять свою землю і намагаються зробити її красивішою.

Чи хочу я жити у Польщі? Недавно знов з’явилося бажання туди поїхати. Проте лише у тимчасові мандри – мій дім і моя батьківщина – тут, у Сумах.»

Як полюбити Польщу

 “Поляки та українці – дуже подібні ментально. Ось ця відома приказка: “Де два українці, там три гетьмани” – вона польського походження. А ще оця наша риса: “я не дозволю, щоб мною хтось керував”, або принцип “це – моє!” також ментально ріднять нас з поляками.

Я вже дуже далеко просунулась у вивченні польської мови та культури, чим у Польщі викликала постійне захоплення: “skond pani tak dobrze mówi po polsku?! (звідки пані так добре знає польську?!)”.

Я пройшла довгий шлях вивчення мови, тому тепер намагаюся вести своїх учнів найкоротшою стежкою. У Клубі польської культури ми вивчаємо польські пісні, малюємо їх і вчимо мову. За професією я художниця, тому моя методика викладання і навчання польської – це малюнок і пісня. Звісно не цураємося й підручників та різних робочих роздруківок.

Клуби польської культури

У травні 2024 року сумські поляки святкували 25-ту річницю заснування в Сумах Польського культурного товариства. Започатковано було у 1999 році, коли до Сум прибула делегація депутатів польського Сейму на чолі з Генеральним консулом Республіки Польща в Харкові. Саме тоді виникла ідея створення Сумах національного товариства, яке об’єднало людей зі спільними коренями. Довгі роки товариство популяризувало польську культуру у своєму клубі на базі Сумської обласної наукової бібліотеки, зараз клуб не працює через брак волонтерів, які можуть фахово ділитися знаннями.

 Перейняв цю естафету Клуб польської культури «Krajka», який працює з 2022 року  на арт території бібліотеки імені Т.Г.Шевченка у Сумах.
[GALLERY-165]

Програма клубу передбачає вивчення польської мови, розповіді про історію та культуру Польщі, про її визначних особистостей, знайомство з польською літературою, зокрема читання книг мовою оригіналу, перегляд художніх та документальних фільмів тощо.

Книги польською в Сумах

У 2023 році в рамках проєкту «Польська полиця в Україні» у бібліотеки нашого міста надійшли нові книги класичних і сучасних польських авторів для дорослих та дітей в перекладі українською. В обласну наукову бібліотеку у відділ мистецтв, в бібліотеку ім.Шевченка тощо. 

Нових книг польською мовою найбільше у бібліотеці ім. Шевченка, їх, за словами Світлани Пушкар, більше сотні. Тим, хто вивчає польську мову, є що почитати мовою оригінала.




Сум’яни, які вивчають польську культуру

“На перше вересня охочих вивчати польську  у клуб «Krajka” приходить дуже багато – плече в плече, не вистачає місця. Цьогоріч на кінець травня залишилось 15 учнів, але таких, яким польська дійсно подобається., - пишається пані Світлана”

Багато таких, у кого рідня вже пристосувалася до життя в Польщі, цим учням мова може стати у нагоді. Нас відвідує талановита родина сум’ян, яка вивчає декілька мов для власного розвитку. Приходять вчитися майбутні студенти польських вишів.

[GALLERY-166]
Клуб канікул не має, то прийти можна у будь-яку суботу та неділю. Проте, звісно, влитися в навчальний процес новачкам буде складно, тому пані Світлана радить розпочинати вивчення польської з наступного навчального року, тобто з 1 вересня.

"Останнім часом я часто думаю, чи змогли б ми зустрічати поляків так, як вони нас у 2022-му?" – роздумує наприкінці розмови Світлана Пушкар.

Пані Світлана запрошує сум’ян вивчати польську мову, традиції та культуру у клуб «Krajka”, щоби наші дружні народи могли краще розуміти одне одного й надалі.

 Анна Крамар для MISTOSUMY.com

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: