Чи є свобода слова і вільна журналістика - що думають сум’яни

Ми вийшли на вулиці Сум в День журналіста, щоб дізнатися думку людей про свободу слова в нашій країні. Частина сум’ян вірять, що свобода слова є, і довіряє владі. Проте більшість людей, яким ми ставили такі питання, неохоче називали свої імена, або взагалі відмовилися представлятися.  Фотографуватися погодилися лише двоє, після наведених нашими журналістами аргументів і з поваги до професійного свята. Читайте, що кажуть, маємо про це говорити.

Частина сум’ян вірять у свободу слова і довіряє владі. Проте більшість людей, яким ми ставили питання, винесені в заголовок, неохоче називали свої імена, або взагалі відмовилися представлятися. 

Фотографуватися погодилися лише двоє, після наведених нашими журналістами аргументів і з поваги до професійного свята - Дня журналіста, який був в той день, 6 червня.

Тож що думають сум’яни про свободу слова в нашій країні та роль журналістів в її збереженні. Читайте, маємо про це говорити.

Анастасія

– Свобода слова є, але дуже переслідується, щоб правду менше чули. Можна сказати, що вона  пробивається десь через темряву. Все телебачення куплене: Марафон, 5-й канал, Алла Мазур танцюють під чиюсь дудку. Журналісти вже не борються за демократію.

Наталія

– Свобода слова є, думаю. Журналісти країні потрібні, бо  влада вас боїться, я перевірила на власному досвіді, іноді лякаю вами (сміється).

Володимир і Олександр, волонтери, 26 і 27 років, фотографуватися відмовилися

– На даний час свободи слова не має бути. І журналістів теж треба контролювати, щоб вони не дестабілізували ситуацію. Особливо  треба контролювати опозицію Порошенка, бо вони перекручують усі факти й сіють паніку.  Взагалі людям потрібно давати менше інформації, бо вони не вміють нею користуватися (повторили двічі).

Зеленський захищає країну і ми маємо його підтримувати.  Згодні, проти корупції треба боротися обов’язково. Ми бачимо, що наша місцева влада дуже корумпована і некомпетентна. І депутати такі самі, але президент не може відповідати за усі помилки на місцях і на фронті. Ми бачимо як він бореться проти корупції й підтримуємо його. Якщо хтось проти Зеленського, це - спроба повалення влади й з такими людьми навіть говорити не варто.

Родина військових, не називаємо імена з питань безпеки

– Юридично у нас є свобода слова, її гарантує конституція. А фактично ми можемо говорити лише між собою, на кухні. Ми вірили офіційній владі лише перші три дні війни. Навіть телемарафон колись хоч інколи, але говорив правду, а зараз його зовсім “прикрутили”. Ми бачимо, як воно є насправді, але ті, хто каже не так, як влада, автоматично стають ІПСО-шниками. Проте ми вважаємо, що опозиція має бути й говорити. Я вже б не назвав журналістів четвертою владою, бо сміливих журналістів стало мало. Треба, щоб вас ставало більше і щоб влада вас боялася.

Яна і Наталія, 41, 38 років, фотографуватися відмовилися

– Ніякої свободи слова у нас немає. І раніше не все можна було казати, а зараз взагалі ми зашугані й залякан. Ми знаємо, що влада нам бреше, інформації від офіційної влади й телемарафону ми не довіряємо. Але треба мовчати, бо можуть бути наслідки, якщо не прямо зараз, то через деякий час, і невідомо у що виллється твоя відвертість. Хоча приводів бути незадоволеними зараз дуже багато. Чи бачимо ми сміливих журналістів? Таких залишилось дуже мало.

Група пенсіонерів 70+

Пенсіонери чоловіки: Журналістів треба “прикручувати”, хай показують свої доходи, а не лобіюють чужі інтереси. Ми бачимо як місцеве телебачення працює то на регіоналів, то на Порошенка, тепер - на Акперова. Опозиція багато бреше. Правду взагалі ніхто не каже. 

Пенсіонерка жінка: Є лише одна чесна людина в країні наш президент, завдяки якому досі існує Україна.

Ігор, 43, фотографуватися відмовився

– Свобода слова ще є, але свободи вже немає, конституційні права людини порушуються, наприклад право на вільне пересування.

Вікторія (ім’я змінено), 22 роки, фотографуватися відмовилася

– Яка свобода слова? Її давно нема, це точно. Усі бояться говорити те, що думають. І я краще утримаюсь від подальших коментарів, бо мені завтра на море їхати! І може ви мене записуєте, а потім до мене прийдуть і посадять.

Ірина (ім’я змінено), 22 роки, фотографуватися відмовилася

– Хлопці на передовій мають право говорити все, що думають, а ми – ні! Бо якщо кожний буде виступати, почнеться безлад! 

Сергій, 32 роки, фотографуватися відмовився

– Я “внє політики”. Мабуть, є демократія, але я нікому не вірю крім себе.

Дівчата 29 і 30 років, називати свої імена і фотографуватися категорично відмовились

– Є свобода слова я не боюсь говорити правду, можу сказати й написати все що завгодно. Але навіщо мені виступати проти чогось? Я гарно живу навіть під час війни: сита, одягнена і навіть можу говорити те, що думаю. Але вам ми не довіряємо, бо ви можете нас використати в політичних цілях. Уся преса або політична або жовта!

Дмитро, 24 роки, фотографуватися відмовився

– Зараз воєнний час, звісно є обмеження. Але якщо ми боремось за демократію, то не можна комусь забороняти говорити опозиційні думки – хай говорять. Чесних журналістів якийсь відсоток є, але малий.

Група підлітків, 16 років, школа №25

– Свободи слова вже нема, бо люди самі затикають рота тим, хто має думку, яка не схожа на їхню. Влада ніби дозволяє свободу слова, але думку тих, хто говорить не враховує. Депутатам ми не віримо. Інформації офіційної влади ми віримо частково. А тому, що говорить опозиція, не віримо взагалі, бо вони все роблять  лише заради рейтингів. Так, влада теж дбає про рейтинги, але вона спирається на думку народу. Інтереси людей влада не захищає, але мі віримо що вони захищають інтереси країни. Журналістам ми не віримо, бо будь-якого журналіста можна купити, або вплинути на нього різними способами.

Сергій, 38 років, фотографуватися відмовився

– Зараз воєнний стан, тому говорити про свободу слова і демократію - некоректно. Журналісти нормальні ще є, але прізвищ не назву.

Андрій, 28 років, фотографуватися відмовився

– Думаю, що свободи слова зараз немає через воєнний стан. І журналістики нема, бо телемарафон  це відмивання грошей. Офіційні ЗМІ я не дивлюся, перейшов давно на місцеві телеграм-канали та блогерів. Декого з нормальних журналістів знаю, але прізвища не назву.

Єгор, 40 років, фотографуватися відмовився

– Свободи слова немає, на офіційних каналах журналісти говорять по “темникам”, що спускаються згори, а не те що думають. Чесних і сміливих журналістів дуже мало.

Ілона, 19 років, фотографуватися відмовилася

– Думаю, що свобода слова є. Здається зараз не садять за правду?


Анна Крамар для MISTOSUMY.com
 
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: