В умовах війни всім доводиться несолодко. У тилу багато хто має важко працювати, щоб підтримувати мінімальний рівень життя. Як же у ці важкі часи працюють народні депутати від Сум та області?
У липні вже далекого 2019 року відбулися дострокові парламентські вибори. На хвилі захоплення Володимиром Зеленським виборці Сумщини обрали до Верховної Ради переважно висуванців партії, яка з ним асоціювалася – «Слуга народу» (СГ). Крім них, до парламенту від області потрапили ще два політичних діячі, які традиційно контролювали північ області – Ігор Молоток та Андрій Деркач.
У жовтні 2023 року мали відбутися чергові парламентські вибори. Однак через воєнний стан вони не проводилися. Тож народні обранці зразка 2019 року все ще працюють у парламенті. Ми вирішили подивитися, як вони це роблять в умовах повномасштабної війни.
Отже, зараз Сумщину у парламенті представляють 9 нардепів. П’ятеро із них обрані по мажоритарному виборчим округам: це Тетяна Скрипка (у 2019 р. мала прізвище Рябуха), Ігор Васильєв, Микола Задорожний, Максим Гузенко та Ігор Молоток. Перші четверо представляють партію «СГ», Ігор Молоток - безпартійний, але входить у групу «Партія «За майбутнє». Останню політичні оглядачі з 2019 р. асоціювали з олігархом Ігорем Коломийським. Андрію Деркачу, який був обраний від виборчого округу №159, у 2022 р. була висунута підозра у державній зраді, він втік за кордон, був позбавлений мандату та громадянства, нині перебуває в Росії.
Ще чотири депутати, що представляють область, обрані від списку партії «Слуга народу». Це Михайло Ананченко, Олександр Качура, Анна Колісник та Антон Швачко. Оцінювали ми роботу всіх дев’яти народних обранців, без розподілу на партійність.
Критерії оцінки
Перед тим, як оцінювати роботу обранців народу, варто нагадати, в чому вона полягає. Основна робота народного депутата - це законотворча діяльність. Її процес складний, але для того, щоб її оцінити, ми виділили два її маркери. Звісно, насправді їх набагато більше, але аналіз по трьох-чотирьох маркерах перетворив би цю статтю на не дуже читабельний аналітичний звіт.
Отже, перший маркер - це відвідування нардепом засідань профільного парламентського комітету, до якого він долучений. На таких засіданнях розглядаються та обговорюються подані народними депутатами, президентом чи урядом законопроєкти. Другий – кількість законодавчих ініціатив депутата і їх подальша доля – тобто стали вони законами чи ні.
Також треба пояснити, як зараз працює Верховна Рада. Після початку повномасштабної війни депутати працюють в режимі одного пленарного засідання. Тому формально кожне із них триває по пів року. Отже, за цей час вже відбулися 4 пленарні засідання, зараз триває п’яте. В апараті Ради нам надали інформацію про відсоток голосувань депутатів у кожному засіданні й про кількість таких голосувань (простіше кажучи – скільки разів народні обранці натискали на кнопку для голосування). Загалом, в той період, за який нашій редакції надав інформацію апарат Верховної Ради, а саме з 24.02.2022 по березень 2024 року, депутати голосували понад 4,2 тис. разів. Ми оцінювали депутата за відсотком його участі від загального числа голосувань. Бо не секрет, що деякі нардепи реєструються на засіданні, але замість виконання прямих обов’язків займаються в пленарному залі й кулуарах іншими справами.
Участь нардепа засіданнях профільного комітету ми оцінювали за його відвідуванням засідань. Чим вищий відсоток відвідування таких засідань від їх загальної кількості – тим краще. Законотворчу діяльність - за кількістю поданих нардепом законопроєктів і чи стали вони законами.
Як голосували
Спільною рисою голосування всіх народних депутатів у залі пленарних засідань від Сумщини за два роки війни стала висока мобілізація зусиль на її початку, а потім поступове падіння інтересу до своєї роботи до кінця 2023 року. На першій «військовій» сесії парламенту з лютого по серпень 2022 року відсоток їх участі в голосуваннях був надзвичайно високим і складав 97-86% від загальної кількості голосувань. Найкращою у цьому показнику стала нардеп від Сум Тетяна Скрипка, яка взяла участь аж у 97,8% голосувань, а найгіршим - Ігор Молоток, який натиснув кнопку всього 58,3% від загальної кількості голосувань.
Потім загальний відсоток голосувань усіх нардепів від сесії до сесії знижувався і досяг своєї нижньої межі на другій сесії 2023 р., яка почалася у вересні та звершилася у січні 2024 року. У всіх народних обранців він коливався від у межах 40-60%.
На першій сесії 2024 р., що триває і досі, жага нардепів до роботи зросла. Але у нас є дані тільки за два місяці їх роботи, тож підсумкові цифри, які з’являться у вересні 2024 р., можуть бути менш оптимістичними.
Якщо поглянути на зведену таблицю відсотків голосувань за період із лютого 2022 по березень 2024 р., то виявиться що найбільшими «роботоголіками» були нардепи від Сум Тетяна Скрипка і Михайло Ананченко. У них майже однаковий відсоток участі у голосуваннях -84 і 83,6. Далі із відставанням йдуть троє народних обранців – Максим Гузенко (78,8), Микола Задорожній (77,4) і Васильєв Ігор (75,2). Найгірші показники мають Ігор Молоток (51,3) та Анна Колісник (38,8). Редакція готова почути від них коментарі, чому так трапилося.
Таблиця 1 Середній відсоток участі депутата у голосуваннях під час пленарних засідань (лютий 2022-березень 2024)
Законодавчі ініціативи
Добре, коли народний обранець разом із помічниками та консультантами з апарату Верховної Ради може розробити та подати на розгляд парламенту власний законопроєкт, який врегульовує ту чи іншу проблему. Цей законопроєкт не обов’язково повинен мати десятки статей – часто, щоб врегулювати ту чи іншу суспільну проблему, необхідно внести зміни у десяток статей одного чи різних законів. Просування своїх законопроєктів для нардепів від Сумщини теоретично мало бути безпроблемним – абсолютна більшість із них належать до правлячої партії та парламентської більшості. Однак, на жаль, вони практично не змогли взяти високу планку розробки і просування власних законопроєктів. Народних обранців, які мають власні законодавчі ініціативи, із 9 всього п’ятеро – Тетяна Скрипка, Ігор Васильєв, Микола Задорожній, Олександр Качура та Антон Швачко.
Найбільш продуктивною із них виявилася Тетяна Скрипка. Вона перейнялася захистом прав дітей, відповідно на її законодавчому рахунку – дві постанови про звернення Верховної Ради до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного суду ООН у Гаазі, Верховного комісара ООН у справах біженців про порушення Росією прав українських дітей, їх депортацію і відповідні порушення міжнародних договорів та конвенцій. Вони прийняті у 2022 і 2023 роках. Текст обох постанов стандартний для всіх подібних і складається із 2 пунктів: підтримати звернення і доручити голові ВР звернутися із ним до адресатів. Також рік тому нардепка внесла законопроєкт «Про внесення змін до закону України «Про охорону дитинства» щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей». Він все ще очікує розгляду в сесійному залі.
Інша четверо парламентаріїв мають по одному власному законопроєкту, який вони внесли на розгляд ВР. Ігор Васильєв ще у грудні 2022 р. вносив проєкт
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження електронної акцизної марки та системи Е акциз контролю за обігом тютюнових виробів». Він був розглянутий і відхилений. Подібна ж доля спіткала законодавчу ініціативу Миколи Задорожного щодо особливостей оподаткування чистого процентного доходу банків.
Ще у жовтні 2022 р. Олександр Качура вніс на розгляд парламенту постанову про створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Вона була прийнята.
Минулого року Антон Швачко вніс законопроєкт, що має врегулювати функціонування криптовалюти в Україні. Такий же проєкт вніс ще один нардеп – Олександр Сова. У підсумку обидва проєкти зависли на розгляді у парламенті.
Колективна творчість
Зовсім інакше виглядає законодавча робота нардепів від Сумщини у співдружності з іншими депутатами. Це так звані «колективні» законопроєкти. Робота ВР за останні 24 роки показала, що проєкти законів, які мають серед авторів декількох депутатів, мають більший шанс стати законами. Звісно, у більшості випадків 5 чи 7 депутатів не пишуть один проєкт – це, як правило роблять оди-два, а інші погоджуються стати групою підтримки. У цьому способі законотворчості нардепи від нашої області не пасуть задніх. Їх результат можна побачити у відповідній таблиці.
Найбільш продуктивною у «колективній» законотворчості теж стала Тетяна Скрипка. Спільно з іншими депутатами вона подала аж 104 законодавчі ініціативи, включаючи проєкти законів і постанов. Із них 41 ініціатива була успішною, 59 все ще знаходяться на розгляді та 8 було відхилено. У першу трійку нардепів, продуктивних у колективній законотворчості, також увійшли Ігор Васильєв (84 ініціативи) і Олександр Качура (64 ініціативи). Абсолютним аутсайдером у цій творчості став Михайло Ананченко. Він став співавтором тільки 11 колективних законопроєктів, жоден із яких досі не перетворився на закон. Близько біля нього знаходиться Ігор Молоток, що доклав зусилля тільки до 17 законопроєктів.
Але це ще не все. Згодом читайте, скільки коштів нардепи від області офіційно заробили за свою працю у Верховній Раді за два роки війни.
Богдан Сумський
