17 липня Роменська громада востаннє попрощалася із Захисником – Юрієм Миколайовичем НАУМЕНКОМ.
Церемонія прощання з військовослужбовцем відбулась на Алеї Слави.
Розділити біль втрати та провести і останню дорогу Юрія НАУМЕНКА прийшли рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, друзі, побратими, небайдужі мешканці. Літію за загиблим військовослужбовцем відслужили священнослужителі Православної церкви України.
У скорботі присутні схилили голови, вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання та поклали квіти до труни. Після виконання Гімну України провели траурний кортеж із домовиною Юрія НАУМЕНКА до останнього місця спочинку.
Науменко Юрій Миколайович народився 12 квітня 1983 року в м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Але все життя прожив у м.Ромни.
Закінчив Роменську школу № 3, згодом Роменське вище професійне училище №14.
Пройшов строкову військову службу в Збройних силах України у м. Києві.
Завершивши строкову службу, молодий чоловік працював будівельноком за кордоном.
У 2011 році Юрій одружився. У шлюбі виховували доньку.
8 років свого життя Юрій присвятив ДП "Роменська виправна колонія №56", де працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки.
Юрій був завзятим та наполегливим. Зі спогадів рідних: «якщо йде на риболовлю – то наловить найбільше риби; якщо йде по гриби – то назбирає найбільше грибів, навіть перший раз беручи участь у грі – всіх обходив і перемагав».
Після нападу росії Юрій Миколайович до війська пішов добровольцем у липні 2022-го. Служив у 150-му окремому батальйоні територіальної оборони (м.Суми).
Згодом Юрій, за власним бажанням, був переведений стрільцем до 4-ої окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського.
За роки служби Юрій НАУМЕНКО воював на Бахмутському та Куп’янському напрямках. Тричі отримував контузії та перебував на лікуванні.
24 червня 2024 року відважне серце воїна зупинилося…
Воїну навіки 41 рік…
У захисника залишилися мати, донька, брат, повідомили в мерії Ромен.
Низький уклін воїну, вічна пам’ять відважному сину українського народу!
