Працівники з інвалідністю на Сумщині – що варто знати

Людям, які набули інвалідність внаслідок російської агресії на території України введені щорічні додаткові дні оплачуваної відпустки тривалістю 14 днів. Окрім того, таких осіб будуть намагатися зберегти у випадку скорочення штату працівників. Про це розповіла Юлія Михайліченко, заступниця начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Сумській області північно-східного міжрегіонального управління Держпраці. Які ж умови надання роботи людям з різною групою інвалідності, скільки їх зареєстровано за останні пів року – дізнавайтеся у нашому матеріалі.

- Працевлаштування осіб з інвалідністю – це актуальна тема сьогодення, адже за Конституцією України кожен має право на працю, щоб заробляти собі на життя. І ті, хто мають інвалідність – не виключення, - розповідає Юлія.

У нашій країні заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, особливо порушення рівності прав та можливостей чи обмеження прав працівників залежно від інвалідності. Відмовляти укладати договір або звільнювати через інвалідність – не дозволяється. Окремим винятком є випадки, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я людини перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовженню трудової діяльності чи зміні її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.

В Україні діє закон, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю – зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечуючи усім необхідним.

- Для усіх підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця. Тобто, роботодавець, який працевлаштовує восьмого працівника – має виконати встановлений норматив, - розповідає Юлія.

Роботодавці самостійно визначають кількість робочих місць для осіб з інвалідністю згідно з нормативом і здійснюють їх працевлаштування. При цьому, основним місцем роботи для працевлаштованої особи має бути саме це робоче місце.

Автоматизований обмін даними між Пенсійним фондом та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю дозволяє останньому оперативно отримувати всю необхідну інформацію про працевлаштування осіб з інвалідністю та стан виконання квот. А саме:

• про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу.

За підсумками 2023 року, згідно з даними Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, визначено:

Якщо отримана від Пенсійного фонду інформація свідчить про те, що підприємство не виконує норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, Держпраця має право провести перевірку. Однак, через карантинні обмеження такі перевірки наразі не здійснюються.

Відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі керівники підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, а також фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Щороку до 10 березня Фонд соцзахисту автоматично розраховує штрафи для підприємств, які не виконали норму щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Цей розрахунок проводиться на основі даних з реєстру страхування та банку даних про інвалідність.

- Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, - розповідає заступниця.

У випадку, якщо підприємство не забезпечило достатню кількість робочих місць для людей з інвалідністю, як того вимагає закон, воно має сплатити штраф. А його розмір, у свою чергу, дорівнює середньорічній заробітній платні на цьому підприємстві за кожне не зайняте місце. Якщо кількість персоналу на підприємстві від 8 до 15 і відсутня кількість місць для людей з фізичними або ментальними порушеннями, то штраф за кожне незайняте місце буде дорівнювати 50% середньої річної зарплати.

Вищезазначені вимоги не поширюються на підприємства, установи та організації, які повністю фінансуються з державного або місцевого бюджету.

- Нагадуємо роботодавцям: створення робочих місць для осіб з інвалідністю – це не лише моральний обов’язок, а й вимога закону. За порушення передбачена адміністративна відповідальність. Штраф може бути від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів, які виписують інспектори Держпраці, а розглядаються подібні порушення судом, - нагадує Юлія.

За те, що роботодавець влаштує та облаштує спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю – держава компенсує частину витрат, однак він обмежений. Максимальна сума компенсації для людей з інвалідністю:

• І групи – 15 мінімальних зарплат;
• II групи – 10 мінімальних зарплат.

Сума переглядається щороку.

За пів року 2024 року у Сумській області роботодавці отримали компенсації за працевлаштування 43 людей з інвалідністю:

• 6 осіб – І група;
• 37 особи – ІІ група.

На сьогоднішній день, роботодавці можуть отримати компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю через Дію. Послугу надає Державна служба зайнятості.

Прийняття на роботу людей з інвалідністю

При укладанні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

• паспорт;
• трудову книжку (у разі наявності);
• документ про освіту (спеціальність та кваліфікацію);
• документ про стан здоров’я;
• відповідний військово-обліковий документ тощо.

Коли на роботу влаштовується громадянин з порушенням фізичного чи психологічного здоров’я, вона має надати роботодавцю копії документів, які підтверджують її інвалідність: довідка з МСЕК та індивідуальна програма реабілітації.

Саме у цих документах вказано:

• чому людина має інвалідність;
• яка у неї група;
• які умови праці їй потрібні.

- Якщо роботодавці не розуміють особливості умови праці людини з інвалідністю, він може звернутися до МСЕК, де йому і зможуть допомогти у розв'язуванні наявних питань, - розповідає заступниця.

Зазвичай, коли на роботу влаштовують особу з інвалідністю – її не перевіряють протягом випробувального терміну. Однак, під час війни, випробувальний термін може бути встановлений.

Робота для таких громадян

За законом роботодавець зобов’язаний:

• допомогти людині з інвалідністю знайти роботу, яка їм підходить за здоров'ям;
• забезпечити необхідним навчанням за необхідності;
• дозволити працювати неповний робочий день, якщо людина просить.

- Якщо у МСЕК зазначено, що людина може працювати менше годин – роботодавець зобов’язаний це дозволити, якщо працівник просить, - коментує Юлія.

Залучення осіб з інвалідністю до понаднормових робіт та у нічний час допускається за їх згоди та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Відпустки

Тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

• для осіб з інвалідністю I й II груп – 30 календарних днів;
• для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (частина сьома статті 6 Закону України "Про відпустки").

Такі громадяни мають можливість взяти відпустку не через пів року роботи, як інші, а тоді коли їм зручно. А якщо інвалідність отримана через війну, то такі робітники можуть брати щороку додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 днів. Також люди з інвалідністю можуть брати відпустку без оплати:

• І та II групи – до 60 днів на рік;
• III група – до 30 днів.

Звільнення людей з інвалідністю

- Роботодавець не може звільнити працівника з інвалідністю, якщо вона йому не заважає. За винятком висновку медико-соціальної експертизи, де буде вказано, що людина не може виконувати свою роботу, або це шкодить чи її здоров’ю, чи її колег, - розповідає Юлія.

Хоча люди з інвалідністю й мають додаткові права, їх все одно можуть звільнити, якщо вони порушують трудову дисципліну. Строковий трудовий договір може бути розірваний раніше терміну через хворобу людини чи набуту інвалідність, якщо вона не може виконувати свою роботу. При скороченні кількості робітників на роботі, тих, хто отримав інвалідність через війну – намагаються зберегти, якщо вони якісно працюють, як й інші.