Вічна Пам'ять Герою - Ігорю Ігоровича ФЕДОРЕНКУ (24.10.1995 – 01.08.2024).
Поховання Ігоря Федоренка відбулося у рідному місті, де його пам'ять вшанували родичі, друзі та мешканці Глухова.
Ігор загинув 1 серпня під час виконання військового обов'язку. Його позивний "Арктика" відображав його стійкість та витривалість.
Церемонія прощання пройшла з великою скорботою та вдячністю за мужність і самопожертву Ігоря.
Життєвий шлях Героя та подвиг назавжди залишаться в пам'яті нашого народу.
Вічна слава Герою!
Народився Герой у нашому місті 24 жовтня 1995 року. Освіту здобував у Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою, Глухівській ЗОШ І-ІІІ ст. №3, Сумському кадетському корпусі, Київському університеті права НАН України.
Жив за кордоном. У вільний час займався спортом, багато подорожував. Як свідома людина з активною життєвою позицією, 24 лютого 2022 року повернувся до України, щоб боронити рідну землю від ворога. Служив у 36 окремій бригаді морської піхоти, у 501 окремому мотопіхотному батальйоні.
Сміливий і мужній командир роти з промовистим позивним «Арктика» завжди був попереду на найгарячіших напрямках фронту. Зокрема – під Вовчанськом, Авдіївкою, в Запоріжжі, Херсоні. Має відзнаку Головнокомандувача Збройних сил України «Срібний хрест» та нагрудний знак «За хоробрість у бою».
Активний, цілеспрямований юнак мріяв про мирне життя, будував плани на майбутнє, але доля розпорядилася по-іншому: йому назавжди 28. Герой повертається до рідного міста на щиті. Це непоправна тяжка втрата для кожного з нас. Маємо пам’ятати, як важко здобувається свобода нашої Батьківщині, яка ціна наших спокійних ранків.
Щирі співчуття рідним та близьким Ігоря. Розділяємо ваше горе й сумуємо разом з вами. Шана і вічна пам’ять Героєві, який до останнього подиху захищав рідну землю і кожного з нас!
