Палючим сонцем Роменська громада зустріла загиблого Героя Олександра ВАКУЛУ, ніби востаннє зігріваючи на цій землі…
Приклонивши коліно, простеливши вулиці квітами та прапорами, учасники траурної процесії зустріли траурний кортеж з Героєм на колінах. Прощальна церемонія відбулася на Алеї Слави.
Попрощатися із загиблим воїном прийшли рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, друзі, військовослужбовці та мешканці громади. Всі прийшли провести Героя в останню путь, схилити коліно та помолитися за упокій душі вбитого захисника України.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблого воїна, після чого поклали квіти на труну, обгорнуту національним прапором, та схилили перед Героєм коліна. Під звуки духового оркестру присутні провели Олександра ВАКУЛУ до останнього місця спочинку.
Вакула Олександр Михайлович народився 1 травня 1983 року в селі Біловод Роменського району в багатодітній родині. Навчався в Біловодській школі, яку закінчив у 1998 році. Потім вступив до Червонозаводського вищого професійного училища, де отримав спеціальність «токар».
Після закінчення навчання, з травня 2001 по жовтень 2002 року проходив строкову 🪖військову службу. Повернувшись до цивільного життя, працював за кордоном.
У 2010 році Олександр одружився, створив міцну родину. Разом виховували двох дітей: сина та доньку.
Олександр Михайлович був просякнутий любов’ю до рідного села, до рідного краю. У любові до України зростали й діти нашого Героя.
Захоплювався риболовлею і дуже любив проводити час за цим заняттям. Прищепив любов до цієї справи й сину, якого часто брав з собою порибалити.
Олександр Михайлович працював вантажником на ТОВ «Біловодмлинзавод», вантажником – силосником у ВАТ «Біловодський КХП», силосником у ТОВ «Кононівський елеватор», апаратником обробки зерна у філії «Біловодський елеватор СТОВ Дружба Нова», оператором автоматичних ліній верстаків та установок у ТОВ «Сумибудінвест» ЛТД.
Олександр Михайлович змінив багато професій, але де б не працював, за яку б роботу не брався – завжди все виконував відповідально та сумлінно.
Останнє місце роботи - виробничий підрозділ «Полтавської дирекції залізничних перевезень» Регіональна філія «Південна Залізниця», звідки й був мобілізований до Збройних Сил України у вересні 2022 року. Повномасштабна війна змусила земляка відставити свій робочий інструмент і взяти до рук зброю.
Олександр ВАКУЛА служив на посаді кулеметника в складі танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського. Мав позивний «Кузнєц», бо захоплювався токарською справою. Майже 2 роки боронив країну на гарячих напрямках Донеччини.
Востаннє рідні розмовляли з Олександром на початку серпня 2024 року. Тоді Захисник запевнив, що в нього все добре. І попередив, що йде на завдання, щоб не телефонували…
Цей дзвінок став останнім…
7 серпня 2024 року Олександр загинув смертю хоробрих під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Макіївка Луганської області захищаючи волю та незалежність України🇺🇦
Герою навіки 41…
Без батька залишились син та донька, без чоловіка - дружина, без сина - мати та батько, та без брата — брат, повідомили в мерії Ромен.
Вічна пам'ять та доземний уклін тобі, наш мужній Герою!
