18 жовтня у Сумах показали документальний фільм журналістів «Слідства.Інфо» «У полон не брати». Стрічка розповідає про страти українських військовополонених російськими окупантами.
18 жовтня у Сумах показали документальний фільм журналістів «Слідства.Інфо» «У полон не брати». Стрічка розповідає про страти українських військовополонених російськими окупантами.
Головний герой історії – Іван Житник, позивний «Джанго», старший стрілець механізованого батальйону 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Фільм ґрунтується на численних свідченнях та відеоматеріалах, які підтверджують факти жорстокого поводження з українськими військовослужбовцями. Зокрема, на відео, знятих з дронів, видно, як російські окупанти використовували українських військовополонених як живий щит. Непоодинокі випадки демонструють як беззбройних бійців ставили на коліна та розстрілювали.
Одним із ключових моментів розслідування стало інтерв'ю з російським військовим Дмітрієм Курашовим, який зізнався у злочинах своєї армії. Він підтвердив, що російські окупанти свідомо використовували українських бійців для прикриття своїх військових позицій, порушуючи всі можливі норми міжнародного гуманітарного права.
У розслідуванні також наводяться докази з відео, яке самі російські військові публікували в мережі, де вони показували, як катували та вбивали українських полонених. Ці кадри, разом зі свідченням Курашова, стали вагомими доказами для розслідування воєнних злочинів окупантів на території України.
«Ідея виникла на початку 2024 року щодо створення такого відео. Редакція працювала із темою страчених в Авдіївці. Тоді моя колега – Настя Станко спілкувалась із родичами. Саме тоді, коли росіяни почали публікувати відео, де вбивають українців. Ми почали помічати, що таких випадків стає все більше. Тому ми почали це розслідувати. Думали про те, що, можливо, якийсь конкретний підрозділ виходить на позиції. Тоді ми зрозуміли, що такі ситуації відбуваються по всій лінії фронту. Доказом цього, стало інтерв’ю із військовим рф, який зараз на лаві підсудних в Україні. Над цим відео працювала вся наша команда. Ідея такого відео була спільною. Під час інтерв’ю не було ніяких переживань. Я концентрувалась на тому, що це робота», - розповідає авторка фільму Анастасія Горпінченко.