«Жінки почали отримувати іншу категорію, щоб опанувати нову професію. Адже повномасштабне вторгнення внесло свої корективи не тільки у роботу бізнесів, а й у життя людей», - розповідає директорка сумської автошколи «Лідер», Аліна Дем’яненко. Раніше для того, щоб отримати посвідчення водія потрібно було три місяці, однак зараз на отримання «прав» треба більше часу. Як працює сумська автошкола в умовах війни, хто зараз здає на права частіше та що змінилося за роки вторгнення – у нашому матеріалі.
Сумська автошкола «Лідер» існує вже 10 років та має близько 20 різних автомобілів. Машини для практики учні обирають за власним бажанням: з автоматичною коробкою передач чи механікою, більш чи менш габаритну. Нові групи формуються практично кожного місяця, а розклад занять можна підібрати особисто, не стоячи у черзі.
Після початку повномасштабного вторгнення автошкола запрацювала вже у середині квітня, коли Сумщину звільнили від росіян. Першим постало питання: як працювати далі? Адміністрація автошколи почали обдзвонювати учнів та питатися їх, де вони та як у них справи, коли повертаються.
Ще кілька років тому заняття теорії водіння були паралельно з практичною частиною. Однак на сьогодні подібна практика стала неможливою через нововеденні правила, тобто розділення теоретичної та практичної частини занять. Як пояснює директорка, це планувалося давно, тому сталося це не через повномасштабне вторгнення. Тобто іншими словами, таке навчання – це гарантія, що до практичних занять будуть допущені тільки ті кандидати у водії, які досконало знають правила дорожнього руху (надалі – ПДР).
Раніше отримання посвідчення водія займало три місяці загалом. А зараз для того, щоб отримати права потрібно більше чотирьох. Теорія триває п’ять тижнів систематичного навчання, потім іспит на базі сервісного центру МВС. І тільки після цього вас буде допущено до практичного навчання у будь-якій автошколі, незалежно від місця вивчення теорії.
- Після 29 жовтня 2023 року з’явилася можливість вивчати теорію самостійно, складати іспит і потім йти до будь-якої автошколи для навчання практики та екзамену водіння вже. Однак, такий варіант з 10 людей може підійти тільки 2 максимум, - ділиться досвідом Аліна.
Директорка розповідає, що багато хто почав себе пробувати у самостійному вивченні. Люди вивчають теорію, яка є у вільному доступі в Інтернеті та йдуть складати іспит, відстоявши чергу. Таких спроб може бути дійсно багато, адже питання на екзамені не прямі, а більш заплутані. Утім, як розповідає Аліна, головне правило вдало складеного іспиту – читати усі відповіді до питання. Інколи одне слово, яке стоїть в іншому місці – вирішує усю ситуацію. Тобто ви читаєте питання, знаєте відповідь, бачите її серед варіантів та відповідаєте, недочитавши до кінця усі варіанти. А від порядку слів залежить дуже багато чого. І це найчастіша помилка.
- З одного боку, роздільне навчання краще, адже ти сідаєш за кермо вже знаючи усю теорію, а не так, що ви тільки дійшли до знаків і вже сідаєш за кермо, - коментує фахівчиня.
Війна – це нові умови, нові люди та історії
Автошкола «Лідер» існує 10 років на ринку автолюбителів і за увесь цей час колектив змінювався. Десь за власним бажанням, а моментами – через війну. З усім тим, є інструктори, які з організацією усі ці роки. Як розповідає директорка, судячи з відгуків учнів їм комфортніше працювати з інструкторами свого покоління, бо ті розуміють жарти та можуть підтримати «хвилю». Це складна робота, адже, окрім того, що інструктори мають навчити, їм також треба й знайти підхід до свого учня.
Окрім того, що в автошколі «Лідер» працюють чоловіки, у них також є дві жінки-інструктори, які навчають на А та В категорію. Щоб стати кваліфікованим інструктором, треба скласти іспит у сервісному центрі, мати досвід керування від 3-х років за категорією, на яку атестуються та освіту. Окремим завданням є практичний досвід: присутність на заняттях та спостерігання за роботою своїх майбутніх колег-інструкторів.
- Інколи після такого заняття багато хто каже, що не може працювати, що це надскладно. Це як такий собі фільтр, щоб подивитися, чи зможе людина постійно говорити, коментувати у деталях кожен рух: як закрити дверцята, як сісти зручніше, як тримати руль тощо. Люди приходять різні: когось вже раніше вчили родичі й доводиться перенавчати, а хтось з нуля, - коментує Аліна.
Як розповідає директорка, раніше, батьки могли привести своїх дітей за руку до автошколи й віддати на навчання зі словами: «Зараз не треба, але у житті знадобиться». І таких навчити було дуже складно, адже людина сама не хоче, її змушують. А зараз люди приходять навчатися безпосередньо за власним бажанням.
- У наших людей десь на підсвідомості чи можливо ще за часів СРСР є така думка, що якщо ти вивчишся на механіку, то поїдеш на усьому. Але є нюанс. Якщо людина здала на права на механіці, а вдома її чекає автоматична коробка передач, то через 2 роки ця ж людина не поїде на механіці. Це усе через те, що наш мозок не встиг звикнути та набити руку на ній. Ви просто вивчилися на неї, здали й одразу пересіли на автомат не достатньо засвоївши. Однак, якщо людина здає на права на механіці, потім 2 роки їздить на ній же й пересідає на автомат, то вона з легкістю потім поїде на механіці через рік чи два, - ділиться з нами Аліна.
Волонтерство та захист рідного міста
Після початку війни двоє практиків-інструкторів автошколи пішли обороняти країну. Директорка з сумною посмішкою додала: «Тішуся, що живі, що ми й досі можемо спілкуватися та цікавитися, як у кого справи». Автошколі багато разів надходили запити на допомогу від військових, котрім потрібні були автівки.
- І це як палка двох кінців: хочеться віддати все у подяку за їх захист, але ми тоді працювати не зможемо. Ми не зможемо навчати людей. Утім, ми віддавали автівки по можливості. У цьому році від нас отримали вантажний транспортний засіб на потреби ЗСУ, - ділиться з нашими журналістами Аліна.
Чоловіки чи жінки – кого більше?
З війною кількість жінок в автошколах зросла. Ба більше, багато хто з них пересів за кермо вантажівки. Жінки почали отримувати іншу категорію, щоб опанувати нову професію. Адже повномасштабне вторгнення внесло свої корективи не тільки у роботу бізнесів, а й у життя людей.
Утім, до школи поверталися навіть з-за кордону, щоб отримати посвідчення та поїхати назад до рідних, щоб їздити вулицями вже там. Адже за словами директорки, отримати права за кордоном надскладно. І це не тільки зважаючи на ціну, а й на мову, знаки та деталі доріг.
