Селище Велика Писарівка розташоване за 5 кілометрів від російського кордону. Сьогодні цей населений пункт Сумської області один з тих, що найбільше потерпає від російських авіаударів та обстрілів. Селище зруйноване на 40%. В центрі ударами КАБів знищено майже всі адміністративні будівлі — селищну раду, будинок культури, поліцію, лікарню, школу, поліклініку, суд, аптеки, сотні будинків місцевих жителів. У такій надскладній безпековій ситуації у селищі не припиняє своїх виходів газета "Ворскла".
Як вдалося вижити в умовах війни та що дає сили працювати далі — ми взяли інтерв'ю у головного редактора видання Олексія Пасюги.
— Що відбувалося в редакції газети коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року?
— Саме через наш населений пункт країна-агресорка вторглася на територію України.
24 лютого 2022 року по вулицях Великої Писарівки сунули колони російських танків, гармат, бензовозів та іншої важкої військової техніки. З прикордонних населених пунктів почали масово виїжджати люди, рятуючись від обстрілів. Саме у прикордонних селах ворожі ЗМІ почали активно переконувати місцевих мешканців, що Росія вже захопила Київ. До редакції "Ворскли" під обстрілами чудом дісталися жителі села Лукашівка, які схвильовано запитали : "Що відбувається в країні? Кому вірити?"
Мої земляки - жителі Великописарівського району опинилися в інформаційному вакуумі. Але на той час не працювали друкарні, пошта, були перекриті всі дороги. І тоді у мене з'явилася ідея видавати газету у формі "бойового листка". І ми розпочали друкувати примірники нашого видання у форматі А4 на звичайному редакційному принтері. Це була мінігазета "Ворскла. З Україною в серці" з важливими місцевими новинами. Вона мала тільки 2 сторінки, але люди чекали їх. Розповсюджували нашу газету волонтери та місцеві старости. Загалом ми зробили 4 таких воєнних випуски. Останній вже був надрукований тиражем понад 3 тисячі екземплярів.
Про цю нашу ініціативу написала Національна Спілка журналістів України. А наш досвід перейняли газетярі з Богодухівського району. Вони теж почали друкувати свою газету "Маяк" у форматі А4.
— А коли вам вдалося відновити повноцінний щотижневий вихід газети?
— У квітні 2022 року наша газета вже почала виходити у звичайному форматі на 8 - сторінках.
Це сталося завдяки підтримці Національної Спілки Журналістів України (НСЖУ).
Також нам вдалося отримати грант від міжнародної організації IRMI.
За грантові кошти ми отримали сучасну редакційну техніку, можливість їздити на навчання з розвитку преси та змогу платити заробітну плату працівникам редакції.
— Щоб газета не припинила існувати, у вас була також ідея відкрити спортзал при редакції. Чи вдалося вам реалізувати цю ідею?
—Вдалося. Одне з приміщень нашої редакції тривалий час залишалося порожнім. Тому виникла цікава ідея зробити у ньому спортзал, щоб отримувати додатковий заробіток. В селищній раді отримали дозвіл на оренду цього приміщення, власними силами зробили у ньому ремонт. Друзі газети безплатно надали нам спортивні тренажери. Ми запросили до співпраці тренера з категорії ВПО, і у серпні 2022 року спортивний зал при редакції "Ворскли" розпочав свою роботу. Вже за пару місяців газета заробляла від діяльності спортзалу 7 тисяч гривень, на третій місяць прибуток редакції становив 10 тисяч гривень, а наприкінці 2022 року ми мали вже понад 15 тисяч гривень прибутку.
— Ми знаємо, що ви створили також і власну мережу доставки та розповсюдження газети. Розкажіть про це.
— Так, вже декілька років ми розвиваємо власну доставку та організували свою мережу. І направляємо "редакційних передплатників", щоб вони забирали газету саме у наших точках розповсюдження - магазини, старостати тощо.
Я особисто на своєму власному авто розвожу свіжі газети по торгових точках Великописарівської, Охтирської, Грунської, Комишанської та Кириківської громад.
Також друкуємо і додаткові екземпляри газети, які деякий час безплатно розповсюджували в місцях компактного проживання ВПО з Великописарівської громади — в Рябині, Кириківці, Богодухові, Охтирці, Груні, Малій Павлівці.
Сьогодні тираж газети завдяки "редакційній передплаті" та роздрібній торгівлі зріс до 2500 екземплярів.
— Чи було пошкоджене приміщення редакції під час війни?
— Було, і неодноразово. Перший раз це сталося у березні 2022 року. Тоді після російського обстрілу було пошкоджено дах та систему опалення. Але Національна Спілка Журналістів України допомогла нам все це відремонтувати.
У 2023 році приміщення нашої редакції ще тричі зазнавало пошкоджень після обстрілів російської армії.
У лютому 2024 року після удару росіян з реактивних систем залпового вогню "Град" у приміщенні редакції "Ворскли" були вибиті всі вікна, зруйновано дах та понівечене майно.
А 14 березня 2024 року ворог скинув КАБ на приміщення "Укрпошти", після чого будівля редакції, яка розташована поруч, зазнала значних руйнувань.
— Але не зважаючи на те, що приміщення редакції на даний час зруйноване, газета продовжує працювати. Завдяки чому?
— Газету ми зараз видаємо за рахунок грантових коштів від нашого партнера - міжнародної організації IRMI.
Редакцію на цей момент ми тимчасово евакуювали до сусіднього міста Охтирка. Там готуємо всі інформаційні матеріали для виходу кожного чергового номера.
Друкуємось у Вінницькій друкарні. Не зважаючи на труднощі, газета продовжує виходити 1 раз на тиждень на 8 - ми сторінках. Ми не пропустили жодного номера. Ще й організували новий ринок реалізації у місті Охтирка та районі. Створили власний сайт, Телеграм канал, групу газети у соціальній мережі Фейсбук.
— Які ваші плани на майбутнє?
—Постійно подаватися на гранти, щоб не припинився випуск газети. Плануємо і надалі розвивати свої соціальні мережі. І будемо розвивати таким чином, щоб їх монетизувати. Це дозволить "Ворсклі" заробити додаткову копійку.
Хочемо також відновити друк бланків, фотографій, друк на чашках, футболках, надавити послуги ксерокопії, щоб газета постійно трималася на плаву.
І, звичайно ж, повернутися у Велику Писарівку, відремонтувати приміщення "Ворскли" та працювати у своєму рідному селищі. Віримо у Перемогу.
Оксана Кир'ян
