Буринська громада проводила до місця вічного спочинку Олександра Вікторовича Гурінова, захисника України, вірного сина українського народу, люблячого сина для своїх батьків.
«Коридором пошани» Сашу проводжали ті, з ким він навчався, хто навчав його у Буринській міській школі № 2. Сашу проводжали ті, чиї діти навчалися, сиділи за однією партою. Сашу проводжали ті, хто працював із його батьками. Сашу проводжали медики, усі, хто за покликом серця, прощався із Героєм…
Народився Олександр Гурінов у Глухові і через два роки маленьке серце зазнало почуття болю – померла мама…
У Глухові майбутній захисник закінчив перший клас, а школу – у Бурині, де його знали як скромного, цілеспрямованого і відкритого учня і друга, гарного спортсмена, котрий здобував для шкільної спільноти неодноразові спортивні перемоги.
У Глухові Олександр закінчив професійно-педагогічний фаховий коледж імені О.Довженка, а після строкової служби за контрактом став прикордонником.
На церемонії прощання зі своїм учнем класний керівник Алла Москаленко саме і розповіла, що Саша поділився із нею своєю мрією – стати військовим. Для Алли Анатоліївни спогади про Олександра – чесного, справедливого, відповідального, трохи сором’язливого і у той же час відвертого і щирого, порядного – як одного із кращих її випускників:
- Я знаю, Сашо, як ти любив свою родину: маму, тата, сестричок, братика, бабусю, за яку завжди дбав і піклувався, - вчителька зверталася до захисника, згадуючи про його шкільні роки.
По-дівочому, ледь стримуючи сльози, про свого однокласника розповідала Марина Міхновська (Горбачова), котра від імені усіх однокласників висловила щирі співчуття великій родині.
- Від імені усіх випускників, котрі навчалися разом із Олександром, хочу принести свою скорботу. Саша був моїм першим командиром відділення, навчав усім мудрощам військової служби і з власного досвіду вчив воювати, - згадував побратим захисника України. – Коли постав вибір чи виконувати бойові завдання, командир без вагань вибрав цей шлях. Хоча був кінологом…
Навіть на шевроні у лейтенанта Олександра Гурінова зображений собака. Однак, починаючи із 2023 року, воював на Харківському, Чернігівському, Сумському напрямках на найтяжчих ділянках.
Життя відважного воїна обірвалося на одному із рубежів фронту, де зараз точаться найзапекліші бої Курського напрямку.
…Один по одному до труни підходили побратими Олександра, навіки віддаючи останні почесті нашому Воїнові світла.
Велика родина Гурінових, де зараз на захисті України батько, Віктор Валентинович, чоловік однієї із сестер Олександра, на Алеї Героїв у Бурині під звуки Гімна України, військового салюту тужливо прощалася зі своїм Сашею…
Тужливо прощалася Буринщина зі своїм Захисником, з молодим, відважним воїном, повідомили в мерії Бурині.
