6 листопада на Конотопщині попрощалися із загиблим захисником Коломійченком Іваном Миколайовичем.
Іван Миколайович народився 1 жовтня 1985 року в селі Попівка. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у місцевій школі, де закінчив дев'ять класів. Згодом вступив до ПТУ №8, де опанував професію столяра. Був справжнім майстром – його “золоті руки” могли перетворити деревину на витвір мистецтва. Виготовляв двері, вікна, та безліч інших речей.
Захоплювався спортом, зокрема, футболом та лижами. Завжди наполегливо тренувався, брав участь у змаганнях, здобував призові місця, за що отримував похвальні грамоти.
Після навчання життя занесло його до столиці, де він працював у Києві, а пізніше – у селі Шпитьки на Київщині. Одружений, батько двох чудових дітей – сина Іллі та дочки Лілії, яким зараз по 15 років. Для них він був не просто батьком, а справжнім прикладом сили, доброти і безумовної любові.
Свою любов до Батьківщини Іван виявив ще у 2014 року під час АТО, самовіддано захищаючи майбутнє своїх дітей (на передовій Іван провів більше року). 18 січня 2024 року був призваний до лав ЗСУ. 1 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Ізбицьке Чугуївського району Харківської області, Іван віддав своє життя за Україну.
Відспівування героя відбулося у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці (м.Конотоп), поховали земляка у Попівці.
