Від онлайн змагань до проведення масштабного обласного турніру серед українців, де взяло участь 250 гравців. Змагання з відеоігор, які проводяться на професійному рівні отримало свою назву – кіберспорт. Цей вид спорту стрімко розвивається в Україні, і Суми не є винятком. За останні роки сум’яни мали змогу не тільки взяти участь у турнірах, як гравці чи коментатори, а й почати вчитися розробляти ігри. З 2021 року у Сумському державному університеті з’явилася спеціальність Економічна кібернетика, яка спрямована поглиблене вивчення розробки ігор, стратегії у них та аналізу. Як же розвивається напрямок ігор у Сумах, чого встигли досягти та чи реальна залежність від ігор у кіберспортсменів – у нашому матеріалі.
Історія кіберспорту бере початок у 1972 році зі студентських змагань у Стенфорді. Однак справжній розквіт настав у 90-х з появою онлайн-шутерів і створенням перших професійних ліг. Сьогодні кібернетика – це глобальна індустрія з мільйонними призовими фондами. В Україні цей вид спорту почав активно розвиватися у 2000-х, а у 2020 році отримав офіційний статус.
Розвиток кіберспорту у Сумах
Кіберспорт у Сумах зʼявився завдяки студентам СумДУ. У2007 році, під час піку попиту гри «Counter-Strike 1.6» вони організували перші локальні турніри, заклавши фундамент для розвитку кіберспортивної спільноти міста.
З часом організацію кіберспортивних турнірів взяв на себе сам Сумський державний університет, зокрема його Центр кіберспорту. Він провів найбільший в історії міста турнір з «Counter-Strike: Global Offensive», зібравши понад 250 учасників з усієї України.
Турнір відповідав усім стандартам кіберспортивних змагань: окремі кімнати для гравців, професійні трансляції та коментатори.
Освіта у сфері кібернетики
Кіберспорт та розробка комп'ютерних ігор – новий напрям у Сумському державному університеті, який почав свій розвиток з 2021 року. Студенти мають можливість не тільки освоїти основи програмування, а й спробувати себе у ролі розробників ігор. Викладачі ж на постійній основі проводять кіберспортивні турніри для зацікавлених. Як розповідає Олександр Кушнерьов, старший викладач кафедри економічної кібернетики, деякі зі студентів мають за мету стати професійними коментаторами ігор, хтось гравцями, а хтось розробниками. У кожного свої цілі до яких вони йдуть.
Фото взяте з офіційного порталу Сумського державного університету
«Студенти вже беруть участь у Всеукраїнських змаганнях, а хтось розробляє ігри, які вже можна завантажити у Play Market.»
Артем Чайкін – студент, який створив повноцінну гру «Fly Sandbox Simulator» та розмістив її у Play Market, щоб усі бажаючі могли грати. Це був навчальний проєкт, який сум’янин створив повністю самостійно, креативно підходячи до кожного виклику. Як розповідає викладач, Артем зробив усе від початку до кінця самостійно, а він лише допомагав у вирішенні якихось заплутаних питань. Гра перетворює гравців на справжніх інженерів та пілотів, дозволяючи їм будувати й керувати власними літальними апаратами.
Під час викладання курсу з проєктування та розробки комп'ютерних ігор Олександр міг спостерігати за неймовірними досягненнями усіх студентів.
«Вони навчаються зараз на бакалавра й вже запитують, чи зможуть вступити на магістратуру, щоб продовжити навчання. Як правило, студенти не завжди прагнуть продовжувати навчання на магістратурі, про що часто згадують мої колеги. У цих студентів в очах я бачу лише вогонь, який «розгорається» з новим проєктом все більше.»
Загалом «Інженерія програмного забезпечення: Кіберспорт та розробка комп’ютерних ігор» існує вже три роки. Саме її відкриття було пробним, але зацікавило юних сум’ян. Однак у 2024 році через війну та відсутність бюджетних місць було вирішено не організовувати вступну кампанію. Тим не менш, Олександр запевняє, що згодом кожен бажаючий зможе вступити та розвиватися у кібернетиці.
Кіберспортивні турніри у Сумах
Кіберспортивні турніри зазвичай проходять онлайн у зв’язку з війною. Тільки один раз організаторам вдалося провести гру офлайн, зібравши до 250 учасників з усієї України.
«У нас є Discord-чат з понад 600 гравців, де я можу запитувати на яку гру вони хочуть турнір і потім організувати його.»
Гру турніру обирають через голосування у чаті, а стати учасником може кожен, хто захоче себе випробувати. Далі обирають вид: одиночні змагання чи командні. Найчастіше – це колективні. Після формування команд – починається соперництво. Протягом кількох раундів гри обираються фіналісти (два колективи, які перемогли усіх суперників). Перший обласний турнір пройшов наживо. Тоді в конгрес-центрі СумДУ змагалися фіналісти, яких підтримували вболівальники.
Як розповідає Олександр, список ігор у які вони грають постійно поповнюється, однак зараз до нього входять:
- Counter-Strike
- Dota
- Fortnite
- Brawl Stars
- Pubg Mobile
- Call of Duty
- Minecraft
«Саме на таких турнірах можна одразу побачити талант учасника. Ми так якось грали у Counter-Strike у режимі напарники – замість п’яти усього дві людини в команді. І один студент відзначився своєю наполегливістю та вміннями. Він дійсно здібний, бо міг взяти у напарниці подругу, яка чи не одразу програвала й все одно перемогти.»
Емоції на турнірах та скептицизм батьків
Попри стереотип про те, що кіберспорт – це нудно, на турнірах завжди має бути місце для емоцій. Тож одним із головних завдань для сумських «геймерів» було знайти харизматичного коментатора, який би супроводжував ігровий двобій та не залишив байдужим жодного глядача. Для пошуку емоційного оглядача у СумДУ влаштували цілий кастинг і врешті знайшли першокурсника, який залишається незамінним і дотепер. За словами Олександра Кушнерьова, захопитися кіберспортом на роки – це не рідкість. Більшість студентів не жалкують про вступ на спеціальність, а тим паче навіть не мріють отримати диплом «для галочки». Вони дійсно отримують задоволення від навчання. Однак деякі батьки таких захоплень не розділяють.
Як розповідає старший викладач, думки батьків розділилися стосовно захоплення їх дітей. Хтось підтримує, а хтось – ні. Під час приймальної комісії у нього все запитували: «Так це вони будуть тільки в ігри грати та й все?» І Олександру доводилося пояснювати, що кіберспорт та розробка комп'ютерних ігор – це не просто грати в ігри, а й розроблювати їх. Знаходити суть механіки та дивитися на своє ж захоплення не тільки, як на проведення вільного часу, а й як на предмет досягнення якоїсь мети.
«Студенти зі мною ділилися, що на них батьки не сваряться за те, що ті грають, але у тому випадку, коли вони не забувають про навчання.»
Ігрова залежність – правда чи вигадка?
У 2020 році ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) офіційно визнала ігрову залежність психічним розладом. Діагноз може підтвердитися лише тоді, коли ігри стають пріоритетнішими за все інше в житті людини. Психологиня Яна Коломієць каже, що немає однозначної відповіді у питанні з залежністю від ігор у кіберспортсменів. Адже професійний спорт – це про досягнення, напруження та підлаштування усього життя під обраний вид діяльності.
«Ігрова залежність має низку симптомів, які впливають на психіку, соціальну активність, рівень поглинання грою сфер життя. Тобто дитина може не контролювати час проведений у грі від чого зменшується різномаїття форм проведення вільного часу. Стає меншим коло спілкування, а інтереси скорочуються лише до гри.»
Фото з архіву фахівчині
Кіберспортсменам відпочинок потрібен навіть від ігор, бо це – їх робота. «Це все одно, що бухгалтера змусити відпочивати рахуючи знову гроші в симуляційній грі», - з посмішкою коментує Яна. Якщо гравці активно використовували мозок у грі, то вони буквально не дають йому відпочити, граючи й далі, хоч і не професійно.
Впевненість, розслабленість та розвиток – що значить кіберспорт для студентів?
Журналісти MISTOSUMY.com запитали студентів факультету Економічної кібернетики про їх відношення до ігор, чи не жалкують час на це та чи хочуть пов’язати майбутнє з кіберспортом.
Дар’я Дулепа, 20 років
Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
«Я побачила назву спеціалізації і стало цікаво, що ж там буде викладатися. Ще жодного разу не пожалкувала, бо стільки цікавого як у нас – ніде немає. Ми не просто граємо в ігри, а й розробляємо їх, вивчаємо мобільний додаток не тільки як користувачі, а й як розробники. Ігри загалом для мене це як проведення вільного часу з друзями. Хтось може дивитися фільми, хтось малювати чи співати, а для мене кращого за моє дозвілля – немає. І про шкодування тут мови взагалі не йдеться. Адже це час проведений з друзями і він безцінний. У майбутньому хочу почати створювати свої ігри. Як кіберспортсмен спробувала б себе, якщо вийде. Однак, буду прагнути й цього.»
Олександр Ткаченко, 20 років
Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
«Я з дитинства мріяв розробляти ігри, тому коли було оголошено набір на вступ до спеціалізації – не думав ні хвилини. Окрім того, я хочу бути у кіберспорті, як гравець, а не тільки розробник. І вже, якщо можна так сказати, досяг певних успіхів, бо знаходжуся у світовому рейтингу та у ТОПі України у грі «Brawl Stars». Усього за дві години у день встигаю більш-менш себе продвигати та йти до своєї мети. Бо ігри для мене це щось про відпочинок, розслаблення та емоції.»
Артем Чайкін, 19 років
Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
«Я обрав свій факультет, бо мрію займатися саме розробкою ігор. Для мене – це поєднання творчості та технологій, і саме цей напрямок відкриває можливості втілювати круті ідеї в життя. Кіберспорт цікавий, але для мене це більше як хобі, як спосіб розслабитися, отримати задоволення та познайомитися з новими людьми. Але водночас це й цілий світ можливостей. Вони формують уявлення про те, як працює геймдизайн, механіка, а також вчить стратегічному мисленню. Кіберспорт дає впевненість у своїх силах, адреналін та цінний досвід роботи в команді. Він вчить швидко приймати рішення під тиском і не боятися викликів. Про витрачений час не шкодую, бо це можливість розвиватися, бо кожна гра дає нові ідеї для майбутньої розробки ігор.»
