Сумський клуб мандрівників об'єднує понад сотню жителів міста та області, які захоплюються історією України та люблять подорожувати. У клубу є власний значок і прапор, який вони завжди беруть із собою в мандрівки разом із прапором Сум із трьома знаменитими сумками. Це робить їх впізнаваними серед туристів з інших міст.
Про діяльність клубу розповів його керівник Григорій Назаренко.
Як усе почалося
— Я створив Сумський клуб мандрівників у 2003 році. На той час займався водним і велосипедним туризмом і мав багато однодумців, які поділяли цю пристрасть. У Польщі, Румунії та Німеччині подібні клуби вже існували, тож я вирішив об'єднати місцевих мандрівників і в Сумах, — розповідає Григорій Назаренко.
Спочатку учасники подорожували лише Сумщиною, досліджуючи місцеві пам'ятки та традиції. Згодом маршрути розширилися на всю Україну, адже хотілося відкривати для себе нові міста та історію країни.
Як відбуваються подорожі
— За 21 рік існування Сумського клубу мандрівників ми побували у багатьох містах та селах нашої держави. Ми ретельно плануємо кожну мандрівку: складаємо маршрут, визначаємо місця, які варто відвідати, та формуємо групу. Подорожуємо потягами або автобусами. І, звісно, завжди беремо із собою прапор клубу та прапор Сум — це наша традиція, — зазначає керівник клубу.
Останнім часом подорожей стало більше. Війна змусила людей шукати способи емоційного розвантаження, а також пробудила ще більший інтерес до історії рідного краю.
— Лише у 2024 році ми побували у Львові, Тернополі, Луцьку, Черкасах, Полтаві, Чернігові, Ніжині, Гадячі, Умані та багатьох інших містах. Як приїжджаємо у якесь українське місто, то обов'язково відвідуємо його історичні місця, вивчаємо місцеву кухню, архітектуру та знайомимось з традиціями. Під час поїздок часто трапляються непередбачувані ситуації та незвичні події. Але ми всією командою завжди намагаємось знайти вихід. А коли приїжджаємо в Суми, то за чашкою запашного чаю ділимось між собою враженнями , і згадуємо наші пригоди під час мандрівки.
Мандри без меж
Взимку мандрівники віддають перевагу подорожам потягами, а влітку влаштовують сплави на байдарках річками України.
Клуб також активно досліджує Сумщину. Його учасники відвідали село Білопільського району, де залишилася жити лише одна людина, побували в селі Грабовське Краснопільського району, де кордон із Росією проходить просто посередині вулиці, а також піднялися на найвищу точку області — 246 метрів над рівнем моря.
Щотижня сумські мандрівники зустрічаються у міській бібліотеці імені Т. Г. Шевченка, обговорюють подорожі та планують нові маршрути.
— Ми стали однією великою родиною, яку об'єднують спільні пригоди. І це лише початок. Попереду ще багато міст і сіл, історій та відкриттів. Адже мандрівки — це невід'ємна частина нашого життя, — підсумовує Григорій Назаренко.
