Рідні нашого Захисника України Вадима ДРУЖИНІНА просять своїми підписами вшанувати пам'ять загиблого Героя та підписати петицію про присвоєння почесного звання" Герой України" (посмертно).
Рідні нашого Захисника України Вадима ДРУЖИНІНА просять своїми підписами вшанувати пам'ять загиблого Героя та підписати петицію про присвоєння почесного звання" Герой України" (посмертно).
Військовослужбовець ЗСУ, механік-радіотелефоніст відділення командно-штабних машин радіовзводу роти зв’язку командного пункту польового вузла зв’язку військової частини А1376, солдат, наш земляк Вадим Миколайович Дружинін загинув 25 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосілка, Волноваського району, Донецької області.
Народився Вадим Миколайович 20 березня 1979 року в місті Васильків, Київської області у сім’ї військовослужбовця. Родина постійно переїздила з одного місця служби батька в інше. У 1992 році батько звільнився з військової служби, родина переїздить на постійне місце проживання в місто Конотоп. У 1996 році Вадим закінчив Конотопську ЗОШ №3 і продовжив навчання в Конотопському вищому професійному училищі, здобув професію електрогазозварювальника.
Трудову діяльність розпочав в КП «Конотопське трамвайне управління» монтером колії. Йому подобалась його професія. У 1999 році був звільнений в зв’язку з призовом на строкову військову службу. Військові навчання проходив в Полтаві, після закінчення яких був відкомандирований для проходження строкової служби у в/ч А0351, де опанував посаду радіомеханіка. Після закінчення терміну строкової служби, повернувся до цивільного життя: заочно здобув вищу освіту.Певний час працював менеджером зі збуту в ТОВ «Торгрес», торговим представником у ТОВ «Ново Трейдинг», м. Київ, їздив на заробітки до Польщі.
Коли в 2014 році російські окупанти розпочали війну на сході України, в 2019 році добровольцем поповнив ряди Збройних Сил України, уклавши контракт з 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського та брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. Служив механіком-радіотелефоністом.
Після повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, як справжній українець, самовіддано і мужньо захищав суверенітет та цілісність України спочатку на Чернігівщині, потім на Донеччині, Харківщині. Безстрашний воїн із бойовими друзями, незважаючи на постійні обстріли, забезпечував безперебійну роботу зв’язку – основний канал сполучення між командним і рядовим складом на передовій. Маючи аналітичний склад розуму, дуже гарно і швидко розбиратись в техніці, в екстрених бойових ситуаціях приймав правильні рішення. Був чесним, сміливим, підтримував і допомагав товаришам по службі у важкі хвилини, завжди усміхнений позитивний, був авторитетом для воїнів. Його улюблена фраза – «Усе буде тіп-топ».
Вадиму Миколайовичу назавжди залишиться 45 років.