Завантаження ...

У Сумах відбулася акція-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих

23 березня у Сумах близько 200 родичів та друзів полонених і зниклих безвісти військових зібралися поблизу фонтану «Садко». Учасники акції тримали в руках плакати зі світлинами військовослужбовців, а автомобілі, які проїжджали повз, сигналили на знак підтримки.

Алла, матір військовополоненого

Алла — одна з учасниць акції. Вона чекає на сина, який перебуває в полоні.

«Я прийшла на акцію, щоб нагадати про тих військовополонених, які зараз перебувають у російському полоні. Серед них і мій син — він морпіх 36-ї бригади, який стояв до останнього у Маріуполі в 2022 році. 36-та бригада, Маріупольський гарнізон, вже майже три роки знаходиться в полоні. І обмінюють їх дуже мало, особливо це стосується 1-го батальйону. Останній обмін показав, що жодного морпіха з 1-го батальйону не було обміняно. Тому хочеться, щоб почули, щоб зробили все можливе і неможливе, як наш український уряд, так і всі керівники світу, щоб допомогли повернути наших хлопців. Я зверталася, куди тільки можна — у Координаційний штаб, до омбудсмена Лубінця, у Червоний Хрест, в ООН, у Женеву, до Папи Римського. Писали листи прохання, але поки що ніяких змін немає», — розповідає Алла.

Наталя (зліва на фото), сестра військовополоненого 

Наталія прийшла на акцію, щоб привернути увагу до долі свого брата, який перебуває у полоні:

«Я знаю, що у мого брата поранення руки — вона взагалі не працює. Але він не потрапляє ні в списки тяжко хворих, ні в списки полонених. Мій брат служив у 501-го батальйоні 36-ї бригади»

Валентина (зліва на фото), дружина безвісти зниклого військовослужбовця

«Ми стоїмо на акції, щоб більше людей розуміло, завдяки кому вони сьогодні прокинулися, мають змогу завтра вийти на роботу, а сьогодні спокійно відпочити. Саме завдяки таким хлопцям, які зараз у полоні, інші родини можуть у неділю гуляти в парку чи проводити час із близькими. Водночас ті, хто виборював цей спокій, самі позбавлені цього права — моєму чоловіку лише 36 років. Він разом із хлопцями був на нулі, на Донецькому напрямку. Андрій зник 26 червня 2024 року. Він служив у 143-й бригаді. Я вірю, я знаю, що він живий», — говорить Валентина, дружина безвісти зниклого військовослужбовця.

Родини зниклих безвісти бійців 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Буковинської зібралися, щоб їх почули і побачили. Їхні рідні воювали на Запорізькому, Харківському та Курському напрямках. 

Наталія розшукує свого чоловіка, який зник безвісти

Наталя шукає чоловіка Леоніда, військового 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, який зник безвісти під час бойових дій: 

«Мій чоловік Леонід зник безвісти, і я вже тривалий час намагаюся знайти бодай якусь інформацію про нього. Ми зверталися і до міжнародних організацій, і до державних установ, але поки що без відповіді. Нас тут багато, хто сьогодні прийшов. Одна з учасниць акції розшукує сина Євгенія та його побратима Олексія. Світлана, яка стоїть поруч, шукає брата Олексія, а Віка — сина. Усі вони служили в одній бригаді. Багато хлопців із нашої бригади зникли безвісти, і їхні родини виходять на акції в різних містах України, щоб про них не забували і допомогли знайти»

Христина, дружина військового, який зник безвісти

Христина прийшла на акцію з двома синами, вона розшукує чоловіка, який безвісти зник на Донеччині:

«23 жовтня 2023 року на Донецькому напрямку у селі Старомайорське зник мій чоловік. Відтоді про нього немає жодної інформації. Ми з синами Ярославом та Кирилом чекаємо на будь-які новини»

Наталя розшукує безвісти зниклого чоловіка

«Мій чоловік зник безвісти 7 вересня 2024 року, - розповідає Наталя, її чоловік Володимир зник на Покровському напрямку, - До цього дня я нічого не знаю про його долю. Військова частина теж не дає жодних пояснень. Мого чоловіка звати Володимир, він був призваний 10 червня 2024 року, пройшов навчання і пішов на перший бойовий вихід на Покровському напрямку 5 вересня — і вже через два дні зник».

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених. Про це днями повідомив президент України Володимир Зеленський.

Останній обмін відбувся 19 березня у форматі 175 на 175. Вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. Серед звільнених були захисники Маріуполя, учасники Курської операції, а також операцій на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині, Харківщині та у Запорізькій області.

Станом на 3 лютого 2025 року триває розшук 62 948 людей — це включає і військових, і цивільних.



 
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: