Як жителям прикордонної Сумщини впоратися з постійною напругою через війну, тривогами та страхами — практичні поради від психологині.
Останніми роками жителі прикордонної Сумщини все частіше потерпають від вибухів та постійних обстрілів території області. Ворожі "шахеди", невщухаючі повітряні тривоги та часті відключення світла змушують нервувати, почуватися незахищеними та невпевненими у завтрашньому дні.
Як зберегти психічну рівновагу під час війни — розповіла журналістам MistoSumy психологиня Центру життєстійкості міста Суми Альона Химич.
Страх — природна реакція, але з ним можна працювати
«Люди, які живуть під постійними обстрілами, відчувають страх. І це нормально. Але тривалий страх виснажує організм — і фізично, і психоемоційно», — пояснює Альона Химич.
Першим кроком у кризовій ситуації психологиня радить подбати про безпеку: якщо почався обстріл — спуститися в укриття чи перейти в інше захищене місце. Якщо такої можливості немає — намагатися зберігати раціональність.
«Якщо ви самі — зателефонуйте або напишіть близьким. Це допоможе залишатися на зв’язку з реальністю», — додає фахівчиня.
Техніки самодопомоги: що може допомогти тут і зараз
Психологиня пропонує кілька простих технік, які можна виконувати навіть без допомоги спеціаліста:
– Дихальна вправа з кулькою. Покладіть руки на живіт. На вдиху уявляйте, що надуваєте повітряну кульку, на видиху — що здуваєте її. Видих має бути довшим за вдих. Наприклад: вдих на рахунок 1-2-3, видих — 1-2-3-4-5-6. Це допомагає заспокоїти нервову систему.
– «Метелик». Схрестіть руки на грудях, долоні покладіть на плечі. Ритмічно постукуйте по черзі долонями по ключицях. Уважно прислухайтеся до рухів, звуків, відчуттів. Ця вправа заспокоює та допомагає «заземлитися».
– Вправа на спостереження. Якщо ви перебуваєте в людному місці — зверніть увагу на людей навколо. Як вони одягнені? Скільки їм років? Спробуйте уявити, ким вони працюють. Така фокусна вправа відволікає від тривожних думок.
– Предмет із пам’яттю. Тримайте при собі щось невелике — камінчик, монетку, ґудзик чи фігурку, яка викликає приємні спогади. У хвилини страху візьміть предмет до рук і сконцентруйтесь на відчуттях.
Коли буденність дає сили жити далі
«Паніка починається тоді, коли ми втрачаємо звичний ритм життя. Тому важливо намагатися зберегти хоча б частину буденних справ. Якщо маєте можливість працювати — працюйте. Якщо є хобі — займайтесь ним», — радить Альона Химич.
Також вона наголошує: потрібно обмежити потік новин, особливо перед сном.
«Коли фон постійно негативний, психіка швидко виснажується. Повернутись до стабільного стану потім буває важко», — пояснює вона.
Говорити — важливо
Один із найважливіших ресурсів — це зв’язок з іншими людьми.
«Потрібно говорити про те, що відчуваєш. Навіть просто вголос сказати: мені страшно, мені самотньо, мені тривожно — вже полегшення», — каже психологиня.
Також допомагає турбота: коли ви допомагаєте комусь, це зменшує рівень власної тривоги. Це може бути людина чи тварина, сусідка, якій ви принесете хліб, або знайома, якій подзвоните просто так.
Варто дозволити собі мріяти про мирне
Наостанок Альона Химич радить ще одну техніку — уявляти, що буде «потім».
«Мати план на майбутнє — це не фантазія, а спосіб втримати себе. Уявляйте, як виглядатиме мир, чим ви займатиметесь. Це дає відчуття напрямку. А головне — надію», — підсумовує вона.