Дмитро Шевченко, військовослужбовець спецпідрозділу ГУР МО України "Kraken" з позивним "Шева NLAW", удостоєний звання Героя України (посмертно). Президент України Володимир Зеленський передав орден "Золота Зірка" родині загиблого розвідника.
Дмитро Шевченко народився 27 лютого 1977 року в селищі Свеса Ямпільського району Сумської області. Після здобуття вищої освіти за спеціальністю "фінанси" в Сумському державному університеті, він розпочав власний бізнес у 1999 році. Згодом, у 2005 та 2010 роках, його обирали депутатом селищної та районної рад відповідно. З 2016 року працював на керівних посадах у приватних компаніях.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Дмитро Шевченко приєднався до лав Збройних Сил України. Він брав участь у звільненні Харківської області від російських окупантів, зокрема у боях за Дергачі, Питомник, Руську Лозову, Малі та Великі Проходи, Липці, Вільхівку, Верхню Роганку, Рубіжне та Балаклію.
У листопаді 2022 року він брав участь у звільненні Куп'янська, Борової, Сватового та Кислівки, де знищував російську військову техніку та брав у полон окупантів. У грудні 2022 року та січні 2023 року воював на Донеччині, де знищив ворожий танк та велику кількість живої сили противника. Під час боїв за Соледар він встановив особистий рекорд, знищивши російський танк з трофейного ПТРК "Корнет" на відстані 5,5 кілометра.
Пізніше Дмитро Шевченко виконував бойові завдання на Сумщині, де знищував ворожі засоби зв'язку та спостереження. Він двічі був поранений у боях на Харківщині у 2023 році. З початку 2024 року він командував групою вогневої підтримки та воював на Сумщині та Донеччині.
Під час оборони міста Часів Яр він особисто знищив російський броньовик "Тігр". Незважаючи на загрозу оточення, він вирішив утримувати позицію. Атака росіян була відбита, а частина окупантів була взята в полон. У цьому бою розвідники також захопили ворожі засоби зв'язку, озброєння та важливі документи.
29 травня 2024 року Дмитро Шевченко загинув під час евакуації бойової групи в Часовому Яру, потрапивши під ворожий обстріл.
Побратими Дмитра Шевченка згадують його як сміливого, самовідданого, чесного, цілеспрямованого та справедливого воїна. Він був лідером, який вмів організовувати та вести за собою бійців.
