13 квітня відбулася церемонія прощання з Новиковим Олександром Миколайовичем — мужнім захисником, який загинув 9 квітня під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.
Олександра провели в останню путь рідні, близькі, друзі та побратими. Слова скорботи перепліталися з глибокою вдячністю за його відданість, силу духу та щире серце. Люди прийшли вшанувати не лише воїна, а й добру, чуйну людину, яка завжди підтримувала тих, хто поруч, і жила з любов’ю до своєї родини та землі.
Тихі молитви, живі квіти та сльози на очах — усе це стало виразом великого болю.
Світла пам’ять про Олександра Миколайовича назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і цінував. Його жертовність — це приклад справжньої любові до України.
Вічна шана. Вічна пам’ять.
Молодший сержант, який незламно служив своїй країні, віддав своє життя, ризикуючи заради захисту Батьківщини та миру для близьких.
Олександр Миколайович народився 28 серпня 1986 року в мальовничому селі Кореньок Шосткинського району, де з малих років пізнавав цінність рідної землі та простих життєвих принципів. Він здобував знання у місцевій школі, яка заклала міцну основу для його майбутнього. Продовжив навчання у Професійно-педагогічному фаховому коледжі ГНПУ імені Олександра Довженка, де отримав кваліфікацію водія, це сприяло розвитку не лише професійних навичок, а й характеру, сповненого відповідальності та дисципліни.
Олександр призвався до лав ЗСУ влітку 2022 року, невтомно виконував свій обов’язок, демонструючи безстрашність та самопожертву на полі бою.
Його героїчна смерть під час виконання завдання стала яскравим свідченням його відданості та високого патріотизму. За свою мужність та професіоналізм він був нагороджений медаллю «За оборону Куп'янська», а також отримав низку грамот і відзнак, що свідчать про його вагомий внесок у боротьбу за нашу країну.
Олександр Миколайович завжди цінував свою сім’ю. Він був опорою для дружини, яка займала важливе місце у його житті, а також для двох доньок, матері, сестри та брата. Його безмежна любов до рідних завжди була джерелом сили та натхнення. Окрім сімейних цінностей, він знаходив спокій на природі, насолоджуючись риболовлею та проводячи час із близькими. Його любов до тварин ще раз підкреслювала його чуйність та доброту.
Протягом свого життя Олександр працював на різних підприємствах міста, здебільшого у будівельному секторі. Його праця відзначалася високою відповідальністю, професіоналізмом та здатністю долати нові виклики.
Герої не вмирають!
