У Сумах працює музей історії грошей і банківської справи, де зібрано тисячі унікальних експонатів — від княжої гривні до сучасної гривні. Тут оживають історії епох, фінансів і людей.
У Сумах працює особливий музей — місце, де гроші розповідають свою історію. Це Музей історії грошей та розвитку банківської справи на Сумщині. Основою експозиції стала унікальна колекція бон — паперових грошей, що вийшли з обігу, а також численні документи й фотоматеріали, пов’язані з історією банківництва краю. Колекція налічує кілька тисяч ексклюзивних експонатів.
Експозиція музею не лише знайомить із тисячолітньою історією грошей, а й передає атмосферу епох: через речі, що свідчать про культуру, побут, традиції й ідеологічні орієнтири народу у різні періоди. Значну частину експонатів передав музею Національний банк України.
Про роботу музею розповіли директор конгрес-центру СумДУ Сергій Хвостов і кураторка музею Лариса Ониксимова.
Як усе починалося
"Музей історії грошей та розвитку банківської справи на Сумщині відкрили у 2006 році, — розповідає директор конгрес-центру СумДУ Сергій Хвостов, — ініціатива належала тодішнім студентам Української академії банківської справи, які вивчали історію грошей. До них приєдналися викладачі. Ідею підтримав і особисто тодішній ректор Академії Анатолій Єпіфанов".
Згодом ініціативу підтримав Національний банк України, передавши музею унікальні експонати.
Екскурсія у грошову історію
"Ми знайомимо відвідувачів з історією української грошової одиниці від часів Київської Русі до сьогодення, — розповідає кураторка музею Лариса Ониксимова, — у колекції є грошові знаки Російської імперії, періоду Української Народної Республіки, гроші батька Махна, бофони ОУН-УПА, купюри німецької окупації 1942–1943 років, банкноти Радянського Союзу та сучасної України".
Особливу гордість викликає сувенірне відтворення київської гривні — срібного ромбоподібного злитка вагою близько 164 грамів. Назва «гривня» походить від нашийної прикраси часів Київської Русі й дала ім'я сучасній українській валюті.
Від «катеринок» до купонокарбованців
На початку XX століття Сумщина була частиною Російської імперії. Тоді в обігу були рублі, зокрема купюри номіналом 1, 3, 5, 10, 25 та 100 рублів. Найдорожчу купюру із зображенням Катерини II у народі називали "катеринкою".
"За 100 рублів у царській Росії можна було прожити кілька років: обід у їдальні коштував усього 15 копійок, — пояснює кураторка музею".
Після проголошення незалежності Української Народної Республіки у 1917 році першою національною банкнотою стали 100 карбованців із зображенням тризуба, створені художником із Глухівщини Георгієм Нарбутом.
У період нацистської окупації в обігу були ерзац-гроші — райхскарбованці німецького виробництва, які недовго протрималися після визволення Сумщини у 1943 році.
Гроші незалежної України
"У нас зберігаються зразки купонокарбованців, які діяли з 1992 по 1996 рік, коли радянські рублі були виведені з обігу, — каже Лариса Ониксимова,— купонокарбованці задумувалися як тимчасова валюта, але проіснували п'ять років"
У 1996 році в Україні провели грошову реформу й запровадили гривню. До цієї події були причетні й наші земляки: Віктор Ющенко та Володимир Стельмах.
[GALLERY-624]
Фінансове життя в обличчях
Музей зберігає унікальні артефакти — зокрема, фотографії колективів Сумського державного банку 1910 та 1925 років.
"У 1910 році у банку працювали лише чоловіки, а вже у 1925 році з'явилися й жінки, — зазначає директор Сергій Хвостов"
За роки роботи музей відвідали багато відомих особистостей: Віктор Ющенко, Сергій Тігіпко, Володимир Стельмах, Анатолій Єпіфанов та інші.
Плани на майбутнє
Серед найближчих задумів — створення нового розділу музею під назвою "Фінансові афери", який розповідатиме про найвідоміші махіна