Учора, 19 травня, Шосткинська громада провела в останню путь старшого сержанта Миколу Олександровича Кліменка.
Микола Кліменко народився 24 травня 1991 року в Шостці, був єдиною дитиною в родині. Усе його життя було пов'язане з рідним містом. Він навчався у Шосткинській загальноосвітній школі № 7, де знайшов багато друзів і здобув середню освіту. Рано втративши батька, Микола намагався бути опорою та захистом для своєї найріднішої людини – мами. З дитинства мав чоловіче захоплення – риболовлю.
Професійну освіту здобув у Шосткинському медичному училищі за спеціальністю "Фельдшер". Рідні та друзі згадують його як відповідальну, працьовиту, щиру та людяну особистість, на якого завжди можна було покластися.
У 2011 році Микола розпочав контрактну службу в одній із військових частин, а через два роки зустрів свою майбутню дружину Альону. Він був зразковим чоловіком і батьком, у власному будинку все ремонтував сам, особливо любив будівельну справу. Його вмілі руки зробили багато, але з початком повномасштабної війни їм довелося міцно тримати зброю.
Старший сержант Микола Кліменко мав великий авторитет серед колег та керівництва. За десять років сумлінної служби в лавах Національної Гвардії України був нагороджений медаллю. З першого дня повномасштабного російського вторгнення він захищав Батьківщину від окупантів.
17 травня Україна втратила ще одного вірного сина... Він назавжди залишиться янголом-охоронцем для своїх найдорожчих людей – мами, дружини Альони, восьмирічної донечки Поліни та півторарічного синочка Івана.
Доземний уклін та вічна шана Воїну Світла…
